Космос теж проти росіян: московитська міжпланетна станція «Луна-25» впала на Місяць і розбилась

Кілька днів тому пропагандистські ЗМІ активно писали про космічну велич Росії через запуск станції «Луна-25». Однак сьогодні «Роскосмос» повідомив, що станція врізалась у Місяць.

«Російська автоматична міжпланетна станція «Луна-25» вийшла на нерозраховану орбіту і зіткнулася з поверхнею природного супутника Землі», – сказано в повідомленні.

 За даними держкорпорації, 19 серпня о 14:10 за московським часом відповідно до програми польоту АМС «Луна-25» було передбачено видачу імпульсу для формування її передпосадкової еліптичної орбіти.

У ході виконання операції на борту автоматичної станції сталася позаштатна ситуація, яка не дозволила виконати маневр із заданими параметрами.

 Після невдалого маневру зв'язок із автоматичною міжпланетною станцією обірвався близько 14:57 за московським часом. Спроби знайти апарат і вийти на зв'язок з ним не увінчалися успіхом.

У «Роскосмосі» пообіцяли, що з'ясуванням обставин і причин того, що сталося, займеться міжвідомча комісія, що спеціально формується, пише «Главком».

«Луна-25» має велике значення для репутації російської космічної галузі

Радянський Союз востаннє відправляв АМС до Місяця близько півстоліття тому. Успішна реалізація програми «Луна-25» означала б підтвердження престижного статусу Росії як космічної держави, здатної відправляти керовані космічні апарати в далекий космос.

Назва першої російської місії до природного супутника Землі наголошувала на спадкоємності з радянською місячною програмою.

У ході останньої радянської місячної місії, що отримала назву «Луна-24» і відбулася у серпні 1976 року, на Землю з супутника було доставлено зразки місячного ґрунту.

«Луна-25» мала здійснити м'яку посадку на супутник

Однією з головних завдань першої російської місії на природний супутник Землі є відпрацювання технології м'якої посадки на поверхню іншого небесного тіла.

Спускний апарат станції, запущеної 11 серпня з комплексу майданчика 1С космодрому Східний на середній ракеті «Союз-2.1б» з розгінним блоком «Фрегат», мав приземлитися в районі кратера Богуславського поблизу південного полюса Місяця, ймовірно, багатого на поклади водяного льоду, і провести там дослідження властивостей та складу полярного ґрунту, вимір його механічних характеристик.

Маса станції «Луна-25» становила 1605 кілограмів, з яких 1000 кілограмів припадає на паливо та 20 кілограмів — на наукове обладнання.

Один із основних наукових інструментів «Луни-25» – рука-маніпулятор, за допомогою якої планувалося здійснити доставку зразків місячного ґрунту до приладу вимірювання хімічного, елементного та ізотопного складу реголіту.

Окрім Росії вивченням природного супутника Землі займаються такі країни, як Китай, США та Індія. Остання за кілька днів зробить свою другу спробу опуститися на поверхню Місяця. У разі успіху Індія стане четвертою після СРСР, США та Китаю країною у світі, якій вдалося здійснити м'яку посадку на поверхню Місяця.