Мама закатованого рашистами 16-річного Степана Чубенка купила дрон для особливого підрозділу

Його мама, Сталіна Чубенко, оголосила збір на безпілотник для першої роти батальйону «Сармат». Вона вручила його воїнам біля пам’ятника синові у Краматорську. «Ми зі Стьопою передали дрон його побратимам», – щемливо написала жінка про тих, хто знав її сина і зараз захищає Україну зі зброєю в руках. На честь Степана

Чубенка сарматівці назвали БМП, на якій воюють.

 Співголова фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко та її колега Марія Іонова також долучилися до збору. «Кожен дрон для фронту, який вдалося знайти і купити – це радість. Але цей особливий. Для дуже дружнього підрозділу», – зізналася Геращенко і нагадала, що війна насправді почалася в 2014=му, коли загинув

Степан. «росія вже тоді застосовувала геноцидні практики, знищуючи цивільне населення за проукраїнську позицію. Пам'ятаємо кожного вбитого українця. Дякуємо всім, хто з 2014 року боронить нашу землю», – додала депутатка.

Степан Чубенко виріс у російськомовній родині, але постійно повторював: «Я – українець». Жив у Краматорську, любив футбол, був воротарем місцевої команди «Авангард». У 2021 році школі №12, де навчався хлопець, присвоїли його 
ім’ я. Також з’явився пам’ятник юнакові – його зобразили у повний зріст із  м’ячем у руках. Щороку в місті відбувається футбольний турнір на знак пам’яті про народного Героя України (два останні рази він проходив у Полтаві).

«Подзвоню пізніше. Люблю вас… Стьопчик». Це останнє sms, яке отримали від сина Віктор та Сталіна Чубенки. Бойовики так званої ДНР схопили в окупованому Донецьку школяра, який повертався через захоплене місто в рідний Краматорськ. Вони вивезли його в селище Горбачево-Михайлівка, де після тортур розстріляли.          

А цими днями у Львові мама Степана Чубенка презентувала книгу про свого сина. У збірці «Я зрозумів сенс життя» є тексти самого талановитого хлопця, адже, на переконання відомого письменника Василя Шкляра, «якби Степан був живий, він міг би стати дуже сильним письменником-прозаїком». Вступну статтю для книги, до речі, написала однокласниця хлопця – Ельвіна.

На презентації книги мама зачитала деякі уривки зі шкільних творів сина:

– «Чоловік має бути сильним, – писав Степан у своєму шкільному творі. – Тому вже три роки серйозно займаюся греко-римською боротьбою. А у вільний час люблю грати у футбол. Їжджу на футбольні матчі та мрію стати футболістом. І ще дуже люблю свою сім’ю – маму, тата, братика Андрія, дідуся і тітку. Кішку я теж люблю, але менше. Ось якби мені дозволили завести собаку…». І я розумію, якби дозволили, він би любив її більше, ніж усіх нас разом. Дар переконання у нього був, і собаку ми таки завели. Він казав, собака дисциплінує. Я питаю: «Кого, батьків?». «Я буду все робити, зранку буду виводити собаку на вулицю». Зранку: «Стьопо, вставай…» – буджу його. «Мамо, давай зранку ти, а я ввечері», – з теплотою згадує пані Сталіна.

За її словами, син був фанатом команд «Шахтар» та «Авангард». Пізніше став в «Авангарді» воротарем. Його футбольним кумиром був Даріо Срна.

– Разом із друзями з команди вони взяли шефство над дитячим будинком «Антошка». Стьопа дуже переживав за цих діток, не розумів, як можна було їх залишити у дитячому будинку. Я йому кажу: «Може, тобі піти працювати туди?». А він каже: «Та я їх всіх всиновлю!».

…Сталіна Чубенко з гіркотою констатує, що для неї «не було новиною після повномасштабного вторгнення те, що було у Бучі, в інших містах».

– Знала це, – каже вона. – Я про Стьопу завжди розповідала журналістам, щоб люди розуміли, з ким маємо справу, що там відбувається. Я читала матеріали кримінальної справи, там не тільки про Стьопу, там багато чого було – і про зґвалтування, і про вбивства, і про мародерства. Непокаране зло повернулося… 

Василь РОГУЦЬКИЙ.

Читайте також: «Військкомати знатимуть про чоловіків більше, ніж СБУ: як в Україні хочуть змінити правила мобілізації».