Марія Вакульчук та Ганна Стасюк вважають, що мають повне право йти по гриби звичним шляхом.
У селі під Луцьком люди мусять добиватися, щоб їм відкрили вхід... у ліс
Понад сотня мешканців села Звірів звернулася із заявою до лісівників після того, як їх перестали пускати у ліс з боку їхнього села. Представники місцевого лісгоспу переконували їх, що звична дорога тепер не для них. Конфліктну ситуацію вирішували на спільній зустрічі
По гриби – через ворота з домофоном
«Ми ходили цією дорогою до лісу змалечку! Там працювали наші батьки, а ми допомагали. Звичайно, по гриби-ягоди ходили. Знаємо там кожну стежину. Аж раптом – дорогу перегородили! Сітка 2 метри.
Як робили дорогу спільного користування, то кожен із місцевих мешканців свою частку віддав від паю, то тепер це городити?!
Брама закрита. Кажуть: «Не можна – і все». Радить той молодий директор: «А ви їдьте через Олександрію». То, може, мені через Київ їхати?! За Конституцією ліс – народне багатство. А ще ж як робили дорогу спільного користування, то кожен із місцевих мешканців свою частку віддав від паю, то тепер це городити?! А за що тоді наші хлопці гинуть на війні? ...Хочемо, щоб і внуки наші могли спокійно в ліс наш зайти, і будемо боротися за це!» – сестри Марія Вакульчук та Ганна Стасюк спеціально прийшли в редакцію «Волині», щоб поділитися болем і отримати підтримку.
Жінки розповіли, що орієнтовно на початку війни на дорозі до лісу поруч села Звірів з’явилися паркан та ворота. Спочатку вони були відчинені, але з часом їх стали закривати, і вже цього року охоронець замість того, щоб пропустити одну з сестер по чорниці, вказав їй на іншу (і дальшу) дорогу – через село Олександрія. У держпідприємстві, яким є Звірівське лісництво, вирішили відгородитися від людей?
Варто нагадати, що ліс саме неподалік цього волинського села незвичайний: цю місцину давно облюбували можновладці: тут розташований мисливсько-відпочинковий комплекс «Звірів» із сучасною інфраструктурою й різними принадами для «особливо поважних персон». А цього літа з аукціону тут продали нерухоме майно: гараж на 300 «квадратів», конюшню, кілька господарських споруд, будинок єгеря, будинок мисливця, лазню тощо.
Захищаючи право на безперешкодний вхід у ліс Марія Вакульчук із сестрою зареєстрували заяву до адміністрації Поліського лісового офісу держпідприємства «Ліси України» (цей офіс тепер координує роботу лісівників Волині та Рівненщини як правонаступник, зокрема, колишнього «Волиньлісу»). У документі, який підписали 140 селян, занотовано: «Просимо вас втрутитися у ситуацію щодо проїзду до лісового масиву в селі Звірів. Ліс – це надбання народу, а не окремих чиновників… Просимо забезпечити загальний проїзд…».
У лісі завжди ходили зграйки лосів, оленів з телятками, десь дика свинка пробіжить. Все було мирно. Мене точно від оленя треба захищати?
З проханням про коментар цієї проблеми ми звернулися до прессекретаря Поліського офісу Світлани Думської. На це вона відповіла, що хоче зустрітися зі скаржниками. Нас не запросили, однак згодом Думська поінформувала, що скарги мешканців Звірова врахували: рів на дорозі перед лісом поблизу Олександрії пообіцяли засипати (викопали його, аби убезпечитися від пожеж); а головне – запевнили, що ворота усім, хто хоче до лісу, відчинятимуть без проблем. Правда, люди несподівано дізналися, що паркан і ковану браму з домофоном поставили, щоб захистити їх від диких звірів, яких активно нині розводять у вольєрі, частина якого якраз сягає краю лісу, що впритул до дороги. «А чому ж не захищають тих, хто по той бік паркану веде там приватне будівництво або ж відпочиватиме у тих будиночках?» – дивується пані Марія. Аргумент про захист селян від диких звірів у неї тільки посилює підозри, що щось тут не так. «У лісі завжди ходили зграйки лосів, оленів з телятками, десь дика свинка пробіжить. Все було мирно. Мене точно від оленя треба захищати?» – запитує Марія Вакульчук.
Щоб перевірити, чи працює домовленість, ми прибули до «гарячої точки» у Звірові. І справді через ворота проїхали безперешкодно та навіть поспілкувалися з представником Ківерцівського лісгоспу Вадимом Мельником, який провів нас повз адміністративний будиночок, капличку, гаражі – аж до воріт №2 уже безпосередньо перед входом у ліс. Лісник запевнив, що домовленість про вільний вхід «сталева»: «Натискаєте кнопку домофона, кажете: «Ми на ліс» – і вас пропускають. У нас тут повно людей проїздить без проблем». Назад ми поверталися іншою дорогою, і Вадим Мельник попередив, щоб не фотографувала почате будівництво, бо ж то приватна власність. Той власник – певно, великий сміливець, бо будується неподалік вольєру і навіть не обгородився сіткою від диких звірів! І ще цікаво, чи дійсно ковані ворота з домофоном необхідні саме для захисту від звірів? Принаймні у селі як мінімум 140 людей дуже хвилюються, щоб їх дійсно відчиняли ще довгі роки. Староста Звірова Сергій Панасович наголосив, що дорога, яку отак «перерубали» брамою, не є приватною. Пояснив, що цей шлях є продовженням сільської вулиці Мисливської. Додав, що і йому свого часу охоронець сказав: «Команда: «Не пускать!».
За інформацією центру журналістських розслідувань «Сила правди», в Державному земельному кадастрі є сервітут на частину ділянки, а саме дорогу за парканом. Там вказано, що її власником є Луцька РДА.
Між тим активістка Марія Вакульчук має твердий намір повісити у громадських місцях Звірова копії листа-відповіді лісівників на звернення селян. Одночасно звернулася із заявою про захист соціальних та екологічних прав до регіонального представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Зауважує, дуже хоче, щоб і її онуки, і земляки-військові, як прийдуть із фронту, мали насолоду ходити звичними дорогами й почуватися господарями на рідній землі. У цей же час Волинська обласна прокуратура розслідує звернення одного з депутатів облради, який запідозрив, що аукціон з продажу нерухомого майна у Звірові, на якому ціна з 60 мільйонів знизилася втричі, до 20, був формальним.
Наша довідка:
Улітку 2021 року чинний керівник тоді ще «Волиньлісу» Олександр Кватирко розповідав, що на базі держпідприємства «Лісомисливське господарство «Звірівське» створено уже мисливсько-рекреаційний комплекс: «З якісною інфраструктурою та повним закритим циклом послуг у цій сфері. Мається на увазі мисливські угіддя, всі необхідні рекреаційні потужності у дикій природі та відповідного рівня готельно-ресторанний комплекс». Він говорив про удосконалення напрямку мисливства задля залучення не тільки українського, а й європейського мисливця. У 2022 році заговорили про реформу усієї лісової галузі України, тоді ж переназвали й укрупнили різні структури: «Волиньліс» став Поліським офісом, а Звірівське лісництво приєднали до Ківерцівського лісгоспу. Що ще передбачає та реформа, розслідував Центр журналістських розслідувань «Сила правди». Цієї весни він опублікував статтю «Лісова реформа на Волині: великі амбіції та прихована опозиція». У ній пишуть, що в перспективі нове керівництво галузі обіцяє приватні інвестиції, припинення переробки деревини, видобуток корисних копалин та централізовані закупівлі. Проте, кажуть, керівники на Волині, зокрема Олександр Кватирко, стримано говорять про реформу, а колишні працівники її активно критикують. Наприклад, колишній заступник голови, виконувач обов’язків голови Держлісагентства, а нині депутат Волинської обласної ради Володимир Бондар вважає, що українське суспільство не готове до обмежень, які накладає передача лісів у приватну власність. Наприклад, до того, що в багато лісів не можна буде просто так прийти і безплатно назбирати грибів, ягід чи дров.
Згодом зі ЗМІ стало відомо про аукціон, на якому продали нерухоме майно Звірівського мисливського господарства. Комплекс об’єктів включав гараж на 300 «квадратів», конюшню, кілька господарських будівель, будинок єгеря, будинок мисливця, лазню тощо (загалом 1593 метри квадратні). Початкова ціна лота становила 6 мільйонів гривень. Переможець мав заплатити 60 мільйонів, але відмовився підписати протокол електронних торгів. Тож новим переможцем визначили учасника з наступною за розміром ставкою – 16 мільйонів 550 тисяч. Це ТзОВ «Деметра Стандарт». Договір купівлі-продажу 14 липня цього року і ціна продажу цього комплексу майна разом з ПДВ становила 19 860 000 грн. Керівником, кінцевим бенефіціаром ТзОВ «Деметра Стандарт» є Кузнєцов Володимир Олександрович із Києва. Видання «Конкурент» пише, що згідно зі звітом про фінансові результати за 2022 рік ТзОВ «Деметра Стандарт» дохід від реалізації товарів, робіт, послуг не отримувало, дохід за 2021 рік – трохи більше мільйона. Окрім того, за словами старости Сергія Панасовича, десь у поліції, за його словами, лежить понад рік заява й акт обстеження про незаконну забудову у прибережній зоні річки Конопелька, що протікає повз ліс.
