«Вірю в тебе»: колонка мами 4-х дітей
– Мам, а як у школі друзі заводяться? – Буває так, що на все життя. У мене, наприклад, так сталося
У мого майбутнього першокласника сотні «чому» та «як» про школу. Для нього то – незвіданий край. Я ж, слухаючи його запитання й міркування, намагаюся відповідати так, щоб не додавати тривог і націлювати на цікаву пригоду. У свої шість із хвостиком малий справді став швидко дорослішати: береться за справи, до яких раніше без мами не підходив; прийняв рішення, що мусить хай там що навчитися плавати; попросив зробити йому особистого ключа від квартири… У цьому віці, за законами вікової психології, так і має бути. Дитина ще більше відділяється від мами чи іншого дорослого, з ким мала найтісніший зв’язок. І важливо їй у цьому сприяти, адже більша самостійність доньки чи сина – це і більш спокійне життя батьків. Головне – пильнувати за нюансами. Тож я подумки б’ю себе по руках, коли бачу недбало кинуту сином кофтину або взуття посеред коридору. Прибрати їх мені – одна секунда, але це ж не просте прибирання, а виховний момент. Тому спокійнісінько гукаю малого і вказую на сандалики. Знаю, що так муситиму робити і завтра, і післязавтра. Звичка формується довго, особливо корисна. Думаю, що як почнуться шкільні підручники-зошити, треба обговорити нове правило про те, яке місце ми визначимо тому всьому в кімнаті і хто за це відповідатиме (давно помітила: якщо обрамити нову вимогу у правило, ще поки не встигли «занедбатися», то результат з’являється набагато швидше).
Загалом же про школу із сином говоримо як про входження у майже дорослий світ, про те, що це важливо і приємно, хоч і не завжди просто. Слід подумати, щоб не передавати дитині «темного» настрою, не «ойкати» щодо тривожних сирен і не шкодувати: мовляв, як то ото вчитися під час війни. Вона має знати, що поруч – сильні дорослі, які є її опорою: вдома – батьки, дідусь із бабусею, в школі – добра й мудра вчителька, а ще що відстоюють державу (і їхню можливість добре навчатися) – Збройні сили України. Коли діти знають, що захищені, що мають надійний тил, вони зростають і розвиваються так, як має бути.
Маєте свої відкриття, як жити з дітьми дружно й цікаво, діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Оксана КОВАЛЕНКО, мама.
Читайте також: Дорослі-малі діти. Колонка мами чотирьох дітей.
