Сашко-Туз каже, що на фронті знайшов справжніх друзів, яких не мав у мирному житті.
Боєць із кулею в серці пройшов 5 кілометрів і вижив
Олександр із позивним Туз – штурмовик, один із тих, хто у надзвичайно кровопролитних боях відвойовував село Роботине
Із кулею в серці, простреленими передпліччям і ногами, захисник вижив заради трьох своїх доньок. Олександр-Туз розповів кореспондентам ТСН, що росіяни крили наших захисників усім, що мали на озброєнні. «Вони повилазили, стали нас обстрілювати, почався артобстріл і гранатами закидували... Дрончики. Одного вбили, мене поранило, я впав, як зміг наклав турнікет», – згадує воїн.
Каже, що разом із побратимами евакуйовувалися півтори доби. Спочатку йшов сам, згодом сили забракло: «Я кілометрів 5 ішов, напевно у стані афекту, а тоді вже не зміг. Мене хлопці вже несли. Повзли, бігли по бліндажах, у кожному бліндажі нас крили жорстко, але доповзли»…
Із вогнепальним переломом передпліччя, травмами ніг та кульовим пораненням Олександра доправили до військового госпіталю. Першими його прооперували травматологи.
Кулю в серці військового знайшли за допомогою медичного магніта. Вона увійшла через шию і застрягла у грудині.
Кулю в серці військового знайшли за допомогою медичного магніта. Вона увійшла через шию і застрягла у грудині.
На третю добу стан Олександра стабілізувався. Він зміг вставати з ліжка та ходити. Каже, наснаги вижити додавали його три донечки, які чекають на нього вдома.
Військовий родом із Дніпропетровщини, працював на хлібозаводі. Після загибелі рідного брата пішов добровольцем на фронт. «Він від самого початку, з 2014 року воював, у Бахмуті його вбили, ну а я вирішив іти хлопцям помагати», – розповідає боєць.
Після реабілітації Олександр планує повернутися в свою бригаду.
Каже, у війську знайшов справжніх друзів, яких не мав у мирному житті. Тому відвойовуватиме кожен сантиметр нашої землі разом із ними.
Читайте також: «По скупченню противника - вогонь!»: бійці 100-ї бригади з Волині ефектно привітали з 1 вересня (Відео).
