Чагарники, що цвітуть у вересні

Гортензії різних видів зацвітають ще в першій половині літа і прикрашають квітник своїми пухнастими різнокольоровими «кулями» і «волотями» до жовтня. Ранньою осінню особливо ефектно виглядають чагарники, у яких різними відтінками переливаються не тільки суцвіття, а й листя. Так, наприклад, у гортензії Даймонд Руж зелене листя до осені стає помаранчевим, а в сорту Кіушу – жовтуватим. 

Квіти гортензії розпускаються послідовно, а не всі одночасно. Для збереження декоративності куща важливо своєчасно видаляти відцвілі суцвіття. Після того, як гортензія відцвіла, усі сухі суцвіття потрібно зрізати та підтримувати достатню зволоженість ґрунту.

Незважаючи на те, що більшість сортів, які культивуються в Україні, належать до морозостійких, ніколи не можна передбачити, наскільки холодною буде зима. Тому заздалегідь підготуйте покривний матеріал: добре просушене листя, дрібні гілки, солому, агроволокно. Коли нічні температури опускаються до нуля та нижче, необхідно вкрити гортензію. Перед цим переконайтеся, що ґрунт очищений від бур'янів та опалого листя (вони можуть бути джерелом інфекцій та місцем зимівлі для шкідників).

 Верес. На честь цієї ніжної рослини в деяких слов'янських мовах називають перший місяць осені. Ніжні білі, рожеві, лілові та фіолетові квіточки продовжують прикрашати клумбу, навіть коли випадає сніг. Ці невисокі чагарники найкраще виглядають в альпінаріях, рокаріях і кам'янистих садах.

Кращим часом для висаджування вересу у відкритий ґрунт є кінець вересня (до початку жовтня); друга половина квітня (до початку травня). 

Для вересу слід підшукати відкриті сонячні ділянки, захищені від сильного вітру, хоч він може рости і в напівтіні. Йому підходить сухий піщаний або вологий торф'янистий ґрунт.

Верес погано переносить пересадку, тому постарайтеся дотримуватися всіх вимог агротехніки. Садити кущики потрібно через 40–50 см залежно від сорту, так, щоб коренева шийка залишалася на рівні з поверхнею ґрунту. 

Коріння у вересу коротке, і воно не в змозі добувати вологу з глибини, тому при відсутності регулярних опадів рослина потребує поливу (раз на півтора-два тижні) підкисленою водою – земля повинна весь час бути злегка вологою. Саме ця причина і робить необхідним мульчування навколо вересу. Крім того, мульча запобігає перегріву ґрунту в спекотні дні. Щорічно навесні слід вносити в землю мінеральне добриво з розрахунку 20–30 г на квадратний метр або 1,5–2 столові ложки на кожну дорослу рослину, а також проводити обрізування, що підтримує потрібну форму і стимулює зростання молодих пагонів.

 Будлея Давида, або мінлива

Цей листопадний чагарник сягає заввишки 2,5 м, має дрібні квітки, зібрані в колосоподібні суцвіття довжиною до 40 см. Залежно від сорту вони можуть бути рожевими, пурпурно-блакитними, білими, фіолетовими.

Будлея виділяє солодкуватий аромат, який приваблює в сад метеликів і бджіл. Тому її часто називають кущем для метеликів, а також осіннім бузком через схожість суцвіть.

Для збереження декоративності куща важливо своєчасно видаляти відцвілі суцвіття.

Будлея в наших умовах росте як напівчагарник, узимку її надземна частина майже повністю відмирає, потім знову відростає. Висаджувати цю рослину потрібно на відкритих сонячних ділянках, захищених від вітру і протягів, обираючи пухкі, водопроникні ґрунти.

Обов’язково слід замульчувати землю навколо куща. У засуху будлея потребує поливу, а також підживлення мінеральними добривами – це сприяє збільшенню кількості й розміру суцвіть, підвищує інтенсивність їх забарвлення. Щоб кущі виглядали привабливо, навесні потрібно обрізати всі гілки на висоті 20–40 см. Це стимулює відростання нових пагонів. Відцвілі суцвіття обов’язково обрізають до першої пари листків, з пазушних бруньок яких з’являються нові квітконоси. Така хитрість продовжить цвітіння будлеї до самих морозів. 

Тож настання осені – не привід для смутку, адже як мінімум ще цілий місяць квітучі рослини не дозволять вам хандрити! 

За матеріалами agro-market.net, kvitkainfo.com, soncesad.com.

Софія В’ЯДАЧ.

Читайте також: Як зробити кущі троянд у формі віяла.