Успішного вам навчального року!
«Мам, я обрав 5 гуртків!»: колонка мами 4-х дітей
– Малювання – це так круто, я би ходив! І ще роботів хочу навчитися робити. А на танці не віддавай мене, будь ласка. Краще – на сопілку й на авіамоделювання
Мій першокласник так охоче обирав гуртки зі списку на афіші луцького Палацу учнівської молоді, що хотілося усміхатися й усміхатися. Цікавість до життя так гарно звучить! А в цьому випадку з часом ще й дає знати, до чого у дитини талант, яке заняття приносить їй насолоду, а що ліпше відкласти. Адже настане момент, коли доведеться обирати фах… Як же допомогти дитині виявити здібності?
На цю тему є багато історій про батьків, які реалізують свої дитячі мрії у дітях, й ці оповіді не завжди позитивні. А один із моїх близьких за роки навчання в школі перебрав усі гуртки, але так ніде й не зачепився. У родині над ним з цього приводу добряче підсміювалися. Однак він знайшов себе в автосправі; очевидно, нічого подібного й не було серед тих занять, які траплялися у школярському віці. Власне, оте підсміювання є насправді пережитком, бо перебирання – непоганий вихід для вивчення своїх можливостей і бажань. За словами психолога Катерини Гольцберг, дитина до 12 років може активно змінювати гуртки й визначатися з уподобаннями. Після цього періоду вона вже повинна обрати напрямок та побудувати для себе певну мету.
А буває й таке, що батьки ініціюють зміни самі. Одна колега розповідала, що кілька разів чула, як принижує тренер дітей на тренуванні. Коли зрозуміла, що то «не одноразова акція», одразу забрала сина із секції з мотивуванням, що поки навчиться грі, йому зруйнують самооцінку. Тобто і про особливості спілкування між навчителем та підопічним батьки мають розпитувати й робити належні висновки. Загалом же якщо мова про спорт, то спочатку треба зрозуміти, чи підійде певна секція дитині за темпераментом, або ж, якщо є сумніви, спостерігати, з яким настроєм дитина виходить із занять: якщо задоволена – все супер, пригнічена – отже, варто щось змінювати. У моєму досвіді був випадок, коли син мусив покинути секцію через відсутність у спортзалі витяжки (дитині постійно після занять боліла голова). Було й таке, що тренер провадив таку політику, що його заняття важливіші за навчання! Довелося обирати те, що в пріоритеті у сім’ї… У будь-якому випадку дорослий спостерігає за тим, чи задоволені син або донька тим, чим займаються, а тоді допомагає щось скоректувати чи змінити.
Маєте свої відкриття, як жити з дітьми дружно, – діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Читайте також: «Вірю в тебе»: колонка мами 4-х дітей.
