Волинянка чекає з війни двох синів і чоловіка

Жителька села Сільце на Ковельщині 46-річна Тамара Рибчук чекає з війни чоловіка і двох старших синів, які пішли у військо з перших днів повномасштабного вторгнення.

Суспільному жінка розповіла: залишилася вдома із молодшим сином.

Чоловік Олег – колишній сільський голова, нині бойовий медик. Старший син 25-річний Владислав до повномасштабної війни служив за контрактом у Нацгвардії в Луцьку, одружився та тішився первістку, каже мама. Зараз він служить у 100-тій бригаді тероборони.

 – Найважче, – говорить Тамара, – було у перші дні війни: «У мене всі з хати пішли. Вони були налаштовані так. Дуже було тяжко. Мені тоді не хотілося нічого їсти, ні з ким не говорити».

Середній син Дмитро – у 2021-му році завершив строкову службу. Зараз разом з батьком у 101 Закарпатській бригаді.

 Зі слів Тамари, вона щодня телефонує чоловікові та синам, але подробиць рідні їй не розповідають: «У них завжди все добре. Діти пишуть: «Мамо, привіт. Все ОК». Коли їх забрали в Бахмут, то я навіть і не знала. Вони нічого мені і не казали».

Після того, як чоловіки пішли воювати жінці довелося продати корів, бо вести господарство самій складно. А ще, – каже жінка, – у 46 довелося вивчитися та отримати водійське посвідчення.

«Дуже було страшно перший раз. Як чоловік приїде, то не страшно з ним. А от самій було дуже страшно. Приїде, показує, там, щоб масло було подивишся», — додає Тамара Рибчук.

 Олег декілька місяців тому отримав орден «Золотий Хрест». Нині разом із середнім сином служить у Київській області.

 «Знати, що в тебе два воює? Особливо зараз, ще один біля мене. Ми з ним були в Бахмуті, в самому Бахмуті були. А другий зараз сидить під Лиманом, це трошки тяжкувато», – говорить чоловік.

Як розповів Суспільному сільський голова Віктор Ковальчук, 75 чоловіків з Велицької громади Ковельського району нині служать у війську.

Олена ПАРАЙ, «Суспільне Луцьк».

Читайте також: «Волинський воїн на передовій: «Вірю у Смерть, бо я її бачив, коли закривав очі загиблим побратимам...».