Якщо першокласник скаржиться на вчителя: колонка мами 4-х дітей

Ми спілкуємося з моїм першокласником про його враження від навчання. Він навчається за системою НУШ (нової української школи), за якої навчання відбувається в грі. Та незалежно від системи дитя потрапляє в новий колектив, під опіку незнайомого дорослого (педагога) і освоює нову будівлю. Найбільше неприємне враження сина пов’язане з одягом – йому так хочеться ходити до школи в шортах (у штанах душно), що він, не покидаючи надії на зміну правил, щоранку про всяк випадок перепитує: «А може, хоч сьогодні у шортах?». Інше важке питання – знайомство з новим колективом. Із фото, які скидає у спільну батьківську вайбер-групу вчителька, бачу, як насторожено сидить моє дитя. Навіть прохання педагога поправити ранець біля парти він сприйняв як докір. Мовляв, розмовляла сердито. Не тільки мені доводиться слухати такі нарікання: подруга принесла історію від своєї доньки-старшокласниці, у якій вчителька сварила школярок за те, що вони напарфумилися «дешевими духами». Там уже питання серйозніше, бо отією оцінкою вартості вона їх принизила. Як бути зі скаргами менших і старших наших школяриків на педагогів?

Мій рецепт один: слухаю і спілкуюся без оцінок. Часто дитині й не треба, щоб ми висловили свою думку про певний конфлікт, когось засудили – вона лиш хоче випустити емоційну пару, поділитися тим, що схвилювало (для батьків це можливість зрозуміти, що є важливим для дитини, як вона готова реагувати, чи може відстояти себе сама). У будь-якому разі в школі вона формує досвід взаємодії із людьми різного віку, вдачі, готовності враховувати психологію нових поколінь дітей. Власне, ці знання пригодяться їй у житті, як і опановане з української мови та математики.

Запрошую також ділитися тим, як ви заохочуєте дітей до розмов про все, за допомогою електронних адрес: [email protected] або ж [email protected]. Також є поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».

Читайте також: «Мам, я обрав 5 гуртків!»: колонка мами 4-х дітей.