У батальйоні «Шпильки» із Борочичого рівняються на досвідчену майстриню Євгенію Стасюк (у центрі за швейною машинкою) Валентина Барановська, Валентина Бролінська, Ольга Яцина і Юлія Прокопчук.
Як на Волині горохівські ветерани поліції допомогли батальйону «Шпильки»
Цими днями Горохівська районна організація пенсіонерів МВС України «Ветеран» на позачергових зборах прийняла одне з найшвидших рішень за всю історію своєї багаторічної діяльності
Її лідер – ексначальник Горохівського РВ УМВС України у Волинській області підполковник міліції, член Ради адвокатів Волинської області Ігор Богонос вніс до порядку денного єдине питання: перерахувати 10000 гривень з каси організації на потреби ЗСУ.
– Гроші ці – це членські внески, які щомісяця, отримавши пенсію, приносять мені колишні колеги. Я несу їх у банк, де маємо свій рахунок. Так триває вже майже 17 років, відколи очолюю «Ветеран».
Ветеранівці – люди хоч і не багаті, але не скупі. Було, гуртом відстоювали право на підвищення пенсій під дверима Кабміну. Внески скеровуємо на хороші справи. Їх офіруємо на операції, вітання й подарунки з нагоди ювілеїв.
Виділяємо, звісно, чималі суми й на поховання друзів, які відходять у засвіти. Таке життя… Радує те, що ми досі почуваємося колективом. Відчуваємо, що потрібні одні одним, а в час війни нехай наша єдність послугує Перемозі рідної країни, – каже Ігор Михайлович.
Менш як за пів години він зателефонував чи не кожному ветеранівцю, тож і засідання цього разу, як це буває зазвичай, скликати не довелося. За словами пана Богоноса, ідею з півслова підтримали всі офіцери (а їх у рядах
«Ветерана», як у чималому райвідділі, понад 30) попри те, що всі одноосібно теж як і чим можуть допомагають ЗСУ з початку війни.
Борочиченський батальйон «Шпильки» протягом двох років не рахується з власним часом, аби виготовити якнайбільше речей, без яких не обійтися захисникам
у пеклі війни.
Інакше й бути не може. Сім’я чи родина кожного ветеранівця чекає з війни з Перемогою близьких чи далеких родичів, сусідів, друзів, знайомих, односельчан…
З першими залпами війни члени організації поспішили стати в ряди тероборонівців. Нині на фронтах боронять країну свого часу наймолодші офіцери організації – колишні старший оперуповноважений БНОН старший лейтенант поліції Федір Огроднічий і постовий ІТТ, старшина Горохівського РВ УМВС України у Волинській області Андрій Панасюк.
Вам, Федоре й Андрію, через газету «Волинь» ваш «Ветеран» адресує найщиріше побажання якнайшвидше повернутися додому, в мирне звичне життя. У ньому цей міцний колектив, який дорожить честю і традиціями так само ревно, як і в роки міліцейської служби, щороку їздив на екскурсії містами Волині й України, на відпочинок на Світязь, дивував усіх масовістю в ополонках на водохресні купання, а ще журналом про своє життя-буття, який видав власним коштом… Підсумки такої активності підбивали в день свого професійного свята за багатим столом, з музикою, піснями й танцями.
– У війну не до цього. Буде Перемога – буде й свято! – вирішив «Ветеран».
10000 гривень так само одностайно постановили віддати в надійні руки в.о. голови Горохівської районної організації «Спілка учасників АТО «Щит», координатора волонтерського руху Віталія Гладуна. До слова, рідний дядько пана Віталія Степан Гладун свого часу був засновником і головою міліцейської ветеранської організації.
Порадившись, лідери «Щита» і «Ветерана» Віталій Гладун та Ігор Богонос попередньо вирішили, що 10000 гривень передадуть колективу волонтерок, що у селі Борочиче, який від початку російської агресії шиє військове обмундирування. Україна знає цих сімох жінок і двох чоловіків як борочиченський батальйон «Шпильки». Протягом двох років вони не рахуються з власним часом, аби виготовити якнайбільше речей, без яких не обійтися захисникам у пеклі війни. Гроші для цього їм довіряють – переказують чи приносять – люди з усієї довколишньої округи і багатьох регіонів Волині. Дасть Бог, після Перемоги всім повернеться сторицею!
Леся ВЛАШИНЕЦЬ.
Читайте також: «Відомий волинський бард-воїн на псевдо Бард отримав спецвідзнаку на «Коронації слова» (Відео)».
