Як волинська журналістка за кордоном стала «мільйонеркою»
«Маю» віднедавна у найповажніших банках світу 1 500 000 доларів і навіть підтвердження (щоправда, в електронному вигляді) статусу новоспеченої мільйонерки, унікальної щасливиці – із тих, яким фортунить одній на мільярд, і, певне, вумен, котра тепер цікава найвродливішим донжуанам світу. Міркуючи так, жартую, звісно, сама над собою. Мовляв, і сміх і гріх. І взяти в руки ті мільйони зовсім не спішу. Дивлюсь на цю новину (й не одну), як на дурню, бо свого часу вже наступила на такі граблі
Не знаю, як знайшли мене в Данії (і, напевно, не лише мене) фейкові містери Остер Кабрера, Едуардо Осуна Осуна, Дая Мехта та інші невідь-хто з мексиканського банку BBVA Bancomer і не тільки, але за місяця півтора по приїзді в Копенгаген, тільки-но отримала банківську картку, на мою електронну адресу рясно посипалися листи.
Щоразу інші леді та містери, підписані під довгими й короткими, діловими й до сліз зворушливими текстами, досі дякують мені, що я «знайшлася». Вітають зі спадком, що ним розбагатіла після смерті… далекого чоловікового родича Алекса Влашинця зі США та інших родичів з чудернацькими іменами. Якась місіс запропонувала мені стати діловою партнеркою в галузі міжнародної торгівлі… А щоб усі мої мрії здійснилися, потрібно зробити мінімум: відповісти на 3-4 запитання, якими зазвичай закінчується кожне послання, або перейти за вказаним посиланням.
А цими днями нібито офіс команди Комітету з боротьби із шахрайством Африканського Союзу (АС) Республіки Того з побажанням «моя люба, будь благословенною» попередив, застеріг чи налякав мене черговою порцією «важливості». «Комісія з компенсацій ООН не матиме іншого вибору, окрім як скасувати вашу компенсацію в розмірі 800 000,00 доларів США та позначити вас як невитребувану, тому, будь ласка, негайно дайте відповідь на цей лист уточніть свою позицію з цього приводу, поки не пізно, дійте швидко та дотримуйтесь інструкцій для вашого ж блага. Ми надамо вам більше деталей, коли ви зв’яжетеся з United Bank of Africa Lome, Togo», – гласить та англомовна петиція.
Звісно, за всіма тими золотими горами – не хто інший, як дурисвіти. І їм дарма, кого обвести навколо пальця. Їм не болить війна, чиїсь нестатки, ні навіть гріх і людські прокльони… Якось спіймала себе на думці-бажанні відписати паскудам щось сердито-дошкульне, та чи ж варто бруднити слово об таких?
…Було, кілька років тому в Україні потрапила в халепу. У месенджер мені прийшло прохання колеги терміново позичити йому (вже не пам’ятаю, на що саме) 3500 гривень. І попри те, що в кримінальній хроніці постійно акцентую увагу читачів на нагадуванні поліції засумніватися в подібному письмовому повідомленні від рідних та друзів і найперше зателефонувати їм, сама ж, як мовиться, повелася й зробила все з точністю до навпаки. З пантелику тоді збило прізвище й ім’я людини, яку добре знаю і поважаю. Думка про те, що і його фейсбук-сторінку могли зламати інтернет-шахраї, осяйнула мене вже тоді, як переказала гроші на зазначений ошуканцями рахунок.
…Тим часом кодло чергової нечисті терпеливо чекає необдуманого кроку когось довірливого. Зробите лише один клік – і цього достатньо, щоб воно розбагатіло вашими грішми. Тому, незважаючи на пропозиції, обіцянки та суми, вказані в подібних листах, посилаю їх відправників… куди подалі. Думаю, гріха за це не матиму!
Леся ВЛАШИНЕЦЬ, редакторка відділу новин газети «Волинь».
Читайте також: «Волинський журналіст: «Багато років працювати проти України було просто «іншою точкою зору»...».