На честь дня народження владіміра путіна – по три батони...
І беруть, і на камери гарним суржиком виголошують тости за «першу годовщіну» та «скорєйшу пабєду»
Чим переймався і з чого дивувався упродовж останнього часу редактор відділу політики газети «Волинь» Василь УЛІЦЬКИЙ.
…кількістю зрадників в Україні
«Свої навели», – з’явилась підозра одразу після страшної трагедії у селі Гроза на Харківщині, коли російська ракета влучила в кафе під час поминального обіду і вбила 59 людей. І таки «свої»…
Служба безпеки України з’ясувала, що «Іскандер» на рідне село навели два брати – Володимир та Дмитро Мамони, які під час окупації пішли на службу до росіян, а потім утекли разом із загарбниками. Але продовжували підтримувати контакти з любителями «руского міра», які спокійно собі живуть уже при відновленій українській владі.
Вражає кількість зрадників, через яких зазнали тортур чи втратили життя тисячі українців...
Дивлюся відеосюжет, як в окупованому українському селі якісь російські діячі роздають місцевим по три хлібні батони на честь дня народження владіміра путіна. На камеру. Можливо, відмовитись від цієї подачки означало б для селян наразити себе на небезпеку, тому мусять брати? Але ж ні. Видно, що буханки хапають не вимушено, а з радістю, а якісь тітки лізуть у камеру, щоб оголосити: «Ми за расію!», «Ми за путіна! Ми єво любім»…
Волосся дибки стає від новини про 22-річну навідницю російських ракет по Кіровоградщині. Вона приїхала зі зруйнованого рашистами Маріуполя і допомагала за гроші російським військам руйнувати ще й місце, де знайшла прихисток. Встигла заробити на цьому 150 тисяч гривень.
І добило відео із запорізькими колаборантами, які святкують возз’єднання з «великою росією». Зрадники їдять, танцюють і… гарним суржиком виголошують тости за «першу годовщіну» та «скорєйшу пабєду».
Гидко. Та є в таких відео і великий плюс. Вони полегшують роботу СБУ… Щоб кожен колаборант знав, що результат буде, як із кіровоградською навідницею, якій цими днями присудили довічне ув’язнення. І не факт, що росія колись захоче їх обміняти.
…«анафемою» московського патріархату волинському священнику
Війна поділила все на біле і чорне, нема «пасрєдінкє». І, мені здається, більшість українців, які ще мали якісь ілюзії щодо росії, таки побачили її справжню диявольську суть. Й обрали бік українства.
Але не перестає дивувати російська православна церква, а точніше її філія в Україні, яка себе називає українською православною церквою (московського патріархату). Їм, певно, і атомної бомби було б замало, щоб щось переосмислити. Вперто тримаються старого, закрившись у власній шкаралупі.
Про це вже писано-переписано. Але «святі отці» продовжують робити резонансні речі, повз які і найбільший атеїст не пройде.
Вона приїхала зі зруйнованого рашистами Маріуполя і допомагала за гроші російським військам руйнувати ще й місце, де знайшла прихисток. Встигла заробити на цьому 150 тисяч гривень.
Як-от випадок, коли митрополит Волинський і Луцький Нафанаїл упц мп тимчасово заборонив у священнослужінні відомому в нашому краї протоієрею Олександру Колбу, настоятелю Марії-Магдалинівського храму Луцька, – без права причастя Святих Христових Таїн.
За що ж так жорстоко покарали священника? А за те, що взяв участь у богослужінні екзарха Вселенського Патріарха єпископа Команського Михаїла, де також був присутній один зі священників Православної церкви України!
Хоч це ніби так просто і логічно – простягнути руку своїм православним і уже цілком канонічним (на потребі чого завжди так наголошував мп) братам-українцям із ПЦУ. Збудувати міст. Знеболити рану. Зрештою, показати свою незалежність від кіріла не тільки на словах, а й на ділі. Що і зробив протоієрей Олександр Колб. І поплатився.
Бо не «вєліт» москва! І тому, що страшно не втримати «паству», виховану на переконанні у власній винятковості та правильності.
…А щодо протоієрея Олександра Колба, то, як відомо, історія закінчилась тим, що цей авторитетний панотець разом із парафією перейшов до ПЦУ.