В бронежилеті та під свистом ракет: лікар з Волині розповів про свої 24/7 в Херсоні

Так, впродовж місяця наш колега Марценюк Олег Григорович, лікар з медицини невідкладних станів Ковельського відділення ЕМД Волинської обласної ради працював в м.Херсон.

Про це пише Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Почав він свою історію з опису міста: «Херсон дуже гарне місто, багато зелені, але дуже постраждало від обстрілів. В дев’ятиповерхівках немає жодного цілого вікна. Всі віконні рами закриті фанерою. Стоять розбиті, покинуті автомобілі. Тривога і обстріли не вщухають. На кожній зупинці стоять бетоні бомбосховища, адже ніколи не знаєш в який момент почнуть бомбити. Але, не зважаючи на постійні обстріли, місто живе. На питання: «Чи поїдеш допомагати на деокуповану територію?», — я без вагань погодився. Я знав, що мене чекає, але мене це не злякало. Як доброволець я записався ще в серпні і чекав своєї черги.

Я працював лікарем з медицини невідкладних станів у складі бригади екстреної медичної допомоги КНП «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради. Здається робота така ж, як і тут, але в бронежилеті та під свистом ракет.

Ніколи не знаєш чи пролетить повз, чи вкотре повезе. Б’ють навмання: у лікарні, житлові будинки, парки, школи, садочки, приватні будинки, одним словом у місця де військових немає й близько.

Екстрена медична допомога у Херсоні працює 24/7, таке вже наше покликання, але виклики бувають різні. Якось пролунав виклик на місце прильоту і я на власному досвіді пережив все жахіття війни.

Спочатку приїжджає ДСНС, щоб перевірити чи немає мін, чи інших небезпечних для життя об’єктів, потім поліція, за ними карети швидкої допомоги. Спочатку рятують важкохворих, тому що їхнє життя висить на волосині. До епіцентру прильоту медиків не підпускають, занадто небезпечно. До нас виносять постраждалих на ношах, а ми після надання їм необхідної медичної допомоги транспортуємо в уцілілі заклади охорони здоров’я. Від нас залежить в якому стані постраждалих прибуде в лікарню. У нас немає часу на роздуми, маємо діяти швидко.

З приходом вечора місто погружається в темряву, темніє не тільки від пізньої години, а й від вимкненого світла.. Більшість жителів міста пенсіонери. Багато жителів м.Херсон, пішли захищати державу, хтось виїхав з дітьми. Херсон незламний, люди ні за яких обставин не підтримують ворога.

І ось дорога додому і пролунав сигнал тривоги, почали бомбити залізничний вокзал. Думав додому вже не повернусь. Але все закінчилось добре.

Війна продовжується і кожен з нас має допомагати всіма своїми силами заради Перемоги. Адже тільки разом ми зможемо подолати цю ворожу навалу».

Читайте також: Щоб врятувати 72-річну бабцю Марію, їй... зупинили серце.