Волинська журналістка: мені хотіли подарувати 30 000 гривень

А потім попросила назвати номер відділення поштового зв’язку, розміщеного найближче від мого місця проживання, і на випередження відразу заспокоїла: «Не хвилюйтеся, жодних персональних даних не потрібно! Це ніяка не афера! Чекайте дзвінка».

Кілька хвилин я сиділа отетерілою – аналізувала почуте. Скажу відверто, спочатку грішним ділом подумала, що, можливо, справді, якась міжнародна донорська організація вирішила виплатити чи то 2200, чи 6600, як обіцяли. Та й ми масово заповнювали анкети з надією, що якісь кошти можуть надійти.

Але мої ілюзії спочатку розвіяли діти, а остаточну жирну крапку на них поставив ще один телефонний візитер наступного дня. Молодий чоловік піднесеним тоном повідомив, що я (невідомо на якій підставі!) виграла аж 30 тисяч гривень. І для їх отримання потрібно спочатку на пошті, заплативши 3900 гривень, забрати пакет документів, заповнити й відіслати їм. Коли уточнила, яку фірму вони представляють, у відповідь почула: «Укрторг».

Потім був ще один дзвінок. Я пояснила, що жодних грошей мені не потрібно, тому відмовляюся їх отримати. Коли абонент наполегливо попросив пояснити причину моєї відмови, тоді відрубала:

«Працюю журналістом і добре знайома з усіма шахрайськими схемами». Після цього почула короткі гудки.

Для цікавості перебрала номери, з яких мені телефонували. Зв’язку, звісно, немає. Тоді загуглила фірму «Укрторг». Перша стаття привернула увагу заголовком: «Укрторг «UKR TORH» – «розвод» чи ні? Що присилають «переможцям акцій». Один чоловік розповідає подібний «сценарій», демонструє, що йому вислали за немалу суму грошей, і закликає: «Не ведіться на це!». Через кілька днів про такий же дивний дзвінок розповіла знайома – тоді їй пропонували «допомогу» з якоїсь «благодійної» організації «Добра оселя».

У складні для країни і її людей часи активізувалися різного роду пройдисвіти, які звикли жити за чужий рахунок. Зараз для цих аферистів – «золотий» період. Доступ до потрібної інформації є, схеми давно відпрацьовані. Тільки треба натрапити на довірливу людину.

Як повідомляє «Економічна правда», за результатами масштабного опитування Нацбанку та платформи відкритих даних Опендатабот (українська компанія, що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу), від початку повномасштабного вторгнення жертвою шахраїв ставав кожен дев'ятий опитаний українець. 

Користуючись воєнним станом і складним становищем громадян, злочинці адаптували шахрайські схеми під сьогодення та ошукують людей, прикидаючись банками чи обіцяючи фінансову допомогу від імені держави, міжнародних і благодійних організацій.

За даними соцопитування, найчастіше обдурюють молодь 18–24 років та людей у віці 65+. Траплялося це під час купівлі-продажу товару в інтернеті. Друга за популярністю злодійська схема – фішингові посилання (фішинг – вид шахрайства з метою виманювання в довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних клієнтів). Буває, злодії ламають сторінки в соцмережі й від вашого імені випрошують у знайомих гроші. А часто випитують потрібну інформацію, в тому числі про банківські картки, у телефонних розмовах. Більшість випадків втрати громадянами коштів пов’язані з розголошенням ними даних своєї платіжної картки, одноразових паролів для підтвердження операцій, кодів для входу до інтернет-банкінгу.

 «Не попадіться на гачок пройдисвітів!» – закликають у поліції. А як із цим боротися? Радять мислити критично, не бути надто довірливими, особливо з незнайомими людьми. 

Це якраз той випадок, коли злочинам легше запобігти, ніж потім звертатися до правоохоронців і шукати шахраїв, що зіпсує чимало нервів і здоров’я. Тому головне – пам’ятати золоте правило про «безплатний сир у мишоловці», шукати легальних і чесних шляхів заробітку. І в міру можливості допомагати нашим Збройним силам. Бонуси від цього, принаймні моральні, обов’язково будуть.

Алла ЛІСОВА.

Читайте також: «Як у нього повертався рот бажати молодому «щастя і багато діточок»?».