«Це була моя помилка» – Головнокомандувач Залужний назвав свій головний промах у наступі

Про це в статті Economist заявив Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

Він вважає, що ситуація на фронті – у глухому куті, і жодна зі сторін не може просуватися, бо однаково технологічно оснащена. Йому це нагадує події Першої світової війни.

«Глибокого і красивого прориву, швидше за все, не буде», – додав він про український контрнаступ.

За п’ять місяців контрнаступу Україні вдалося просунутися лише на 17 кілометрів. рф десять місяців воювала навколо Бахмута на сході, «щоб взяти місто розміром 6 на 6 кілометрів».

Хід контрнаступу підірвав припущення Залужного, що він зможе зупинити рф, знекровивши її війська.

«Це була моя помилка. росія втратила щонайменше 150 тисяч загиблих. У будь-якій іншій країні такі втрати зупинили б війну», – пояснив він.

Армія українського стандарту мала б просуватися зі швидкістю 30 км на день, прориваючи російські оборонні рубежі.

«Якщо ви подивитеся у підручники НАТО і на математичні розрахунки, які ми робили [при плануванні контрнаступу], то чотирьох місяців повинно було вистачити, щоб дійти до Криму, воювати у Криму, повернутися з Криму і знову піти туди і назад»,– зазначив генерал Залужний.

Натомість він спостерігав, як його війська і техніка застрягали на мінних полях на підступах до Бахмута на сході, як його техніку із Заходу розстрілювала російська артилерія і безпілотники.

Така ж історія розгорнулася і на головному напрямку наступу, на півдні, де новостворені і недосвідчені бригади, незважаючи на те, що були оснащені сучасним західним спорядженням, одразу ж зіткнулися з проблемами.

«Спочатку я подумав, що щось не так з нашими командирами, тому змінив деяких з них. Потім я подумав, що, можливо, наші солдати не придатні для виконання завдань, і перевів солдатів у деяких бригадах», – розповів Залужний.

Коли ці зміни не мали результату, головнокомандувач наказав своїм підлеглим знайти книгу, яку він колись бачив, будучи студентом військової академії в Україні. Вона називалася «Прорив укріплених ліній оборони». Її опублікував у 1941 році радянський генерал-майор П. С. Смирнов, який аналізував битви Першої світової війни.

«І ще до того, як я прочитав її наполовину, я зрозумів, що це саме те місце, де ми знаходимося, тому що, як і тоді, рівень нашого технологічного розвитку сьогодні вводить в ступор як нас, так і наших ворогів», – поділився Залужний.

Ця теза, за його словами, підтвердилася, коли він побував на лінії фронту в Авдіївці, де рф нещодавно просунулася на кілька сотень метрів за кілька тижнів, перекинувши туди дві свої армії.

«На екранах наших моніторів того дня, коли я був там, ми бачили 140 російських машин, які згоріли у вогні протягом чотирьох годин після того, як потрапили в зону досяжності нашої артилерії», – розповів генерал. Тих, хто втікав, переслідували FPV-дрони, дистанційно керовані і з вибуховими зарядами, які їхні оператори просто врізали у ворога.

Така ж картина є, коли українські війська намагаються просунутися вперед.

Залужний описує поле бою, на якому сучасні сенсори можуть виявити будь-яку концентрацію сил, а сучасна високоточна зброя може її знищити.

«Простий факт полягає в тому, що ми бачимо все, що робить ворог, а він бачить все, що робимо ми. Для того, щоб вийти з цього глухого кута, нам потрібно щось нове, на кшталт пороху, який винайшли китайці, і яким ми досі вбиваємо один одного», – констатував він.

Читайте також: «Український шахіст, який перебуває «у бігах», на турнірі потис руку росіянину».