«Я сам свій керівник»: колонка мами 4-х дітей
– Ти не хочеш поскладати на своїй полиці? – Зараз я зайнятий. – То коли ти зможеш за це взятися? – Думаю, через пів години
Колись і не уявляла, що так будуватиму спілкування із 6-річною дитиною. Тепер же, навіть якщо збиваюся «у стилі», одразу виправляюся та формулюю речення так, щоб моя вимога була загорнута у питальну форму. В такому випадку син відчуває, що рішення про нюанси приймає все ж він, а не мама, і хоч-не-хоч врешті береться виконувати обумовлене з більшим бажанням, аніж якби його змушували. Це дійсно зручно. Правда, потрібно зважати на те, що і діти бувають дуже заклопотані грою в телефоні чи складанням лего. І якщо раніше відказування когось із моїх старшеньких у їхньому дитинстві про зайнятість смішило, а інколи й сердило, то тепер я ставлюся до того з розумінням, лиш уточнюю, як довго триватиме цей стан. Чому?
Свого часу у книзі «Батьківство з любов’ю і логікою» американських педагогів Фостера Клайна і Джима Фея, яку часто перечитую, знайшла фразу: «Діти краще засвоюють те, що вони самі собі кажуть, ніж те, що кажемо їм ми». Багаторічні спостереження за моїми хлопцями й дівчинкою показали: це правило справді працює! Хто посперечається з фразою, що найліпші накази – ті, які віддаємо самі собі? Знавці психології стверджують, що діти відчувають у командах бажання дорослих взяти контроль над ситуацією і опираються. Будь-яка боротьба виснажує, а з власними дітьми – не менше, аніж із будь-ким.
Тому ліпше домагатися свого через питання. Тим більше є безліч життєвих моментів, обираючи які, дитина принагідно ще й засвоює певний урок. «Не хочу йти в теплій курточці! Я сам свій керівник», – сердиться вранці моє дитя. Прикидаю, що дорога до школи не така й довга, тож можна ризикнути, тому погоджуюся, що має право на вибір. За декілька хвилин цікавлюся, чому це син так втягує голову в плечі. (Мені його шкода так, що готова зняти власну, але малий терпить свою муку, а я – свою.) Наступного ранку він тягнеться до теплішого одягу, а я думаю, що іноді дати можливість малим наступити на власноруч покладені граблі ще й як корисно.
Маєте свої відкриття, як жити з дітьми дружно й цікаво, діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Оксана КОВАЛЕНКО, мама.
Читайте також: Що робити з барикадами: колонка мами 4-х дітей.
