Межі «руского міра» проходять там, де звучить московська мова, - Дмитро Ярош

Мій побратим професор Петро Іванишин написав звернення до тих українських воїнів, які говорять російською… Вважаю, що його позиція цілком правильна, протилежна провокативним іпсошним формулам одіозних осіб і абсолютно націоналістична.

Декілька тез звернення:
«…ця війна не лише за території, майно чи ресурси. Передусім вона езистенційна. З обох боків. Це війна на життя і смерть.

Для московитів українська національна держава, незалежна українська Україна – це смерть, смерть їхнім імперським амбіціям. Для нас же, для нашої країни й держави, смертю є їхній «рускій мір».

Проблема тільки в тому, що для них межі «руского міра» є межами їхньої імперії і вони проходять там, де звучить московська мова.

Ти – на війні. На війні проти нашої колективної смерті, проти імперського «руского міра», а значить – проти їхнього культурного шовінізму, проти російської мови теж.

І водночас ти на війні за наше колективне життя, за український світ, а значить і за українську мову, без якої український світ неможливий.

І те, що зараз ти, можливо, частково російськомовний, частково двомовний, а частково суржикомовний, жодним чином не применшує й не перекреслює твоєї священної боротьби за свободу, державу й культуру. І кожен українець тобі й твоїм побратимам безмежно вдячний за вашу безцінну жертву, жертву крові й життя в національній справі.

Змінити мову непросто. Це не смартфон і не автомобіль. І навіть не просто засіб спілкування. Це щось набагато більше. Це – наша свідомість, наше мислення, наша картина світу, наша традиція, наш світогляд, наш дім буття. Мова – це значною мірою і є ми. І щоб так кардинально змінити себе, свій внутрішній простір – потрібно достатньо часу й велика сила волі.

І хоч часу у тебе, друже, зараз мало, та я вірю в твою могутню силу духу й непереборне бажання повернутись до мови своїх предків – воїнів УПА й УНР, козаків, лицарів Великого князівства литовського, руського й жемайтійського, русичів Галицько-Волинської й Київської держав та інших.

Або вивчити мову народу, за який ти ризикуєш щоденно своїм життям.

Ти – зможеш! Як змогли тисячі твоїх побратимів у минулому і в сучасності.

Бо ти – вже гордість і слава України.

Ти – надія українського світу.

Ти – майбутнє сильної української держави. Сильної, бо української. Української не за назвою, не за формою, а за змістом.

Разом – переможемо!

Слава Україні!

Дмитро ЯРОШ, громадсько-політичний діяч, військовослужбовець, колишній лідер та засновник організації «Правий сектор», член-засновник організації «Тризуб», командувач Української добровольчої армії

Читайте також: «Львівська політехніка» звільнила Ірину Фаріон.