«Навіщо мені та школа?»
– Не знаю, що маю робити з тією дитиною! – Із підлітками потрібно бережно… – Оце заявив: «Нащо мені та школа?»... Нерви вимотав усі...
Розмовляли з подругою, і я відчувала, як їй непросто. Як кожна мама, вона вболіває за свою дитину і одночасно сердиться на неї, дратується. Той факт, що її син прогулює школу, вона сприймає як величезну катастрофу. При тому всьому жінка тримається мудро, бо діє так, що син охоче спілкується з нею, вони разом прогулюються, ходять на тістечка… Звичайно, давати якісь поради – невдячна справа, навіть коли про це питають. Але головна порада, яка точно нікому не зашкодить, – тримати зв'язок із дитиною попри те, що вона сердить, нервує і тому немає кінця-краю.
У подібних до цієї ситуаціях завжди згадую мудру фразу, що у дитини, окрім батьків, немає на кого опертися. І вони мають це пам’ятати та бути її адвокатами у скрутних ситуаціях. Ясно, що найважче цього дотримуватися, коли перше, що хочеться, це стати обвинувачувачем. Але це пастка…
Пригадую, як мала проблему з небажанням вчитися одного зі своїх старших синів. Спілкування з класною керівничкою тоді тільки додавало розпачу, думалося, що гіршого вже не буває. Але в якийсь момент, наче нізвідки, прийшло усвідомлення: насправді ми з сином – щасливі! Він здоровий, він ділиться зі мною своїми історіями, він залюбки готує мені чай. У нас є взаєморозуміння в усьому, окрім школи. І розірвати або напнути до знемоги усі нитки зв’язку через навчання – то буде дуже дорога ціна навіть не вирішення проблеми, а лише спроби.
Ясно, що ми регулярно таки пересварювалися через «гаряче» питання, якось рухалися вперед компромісними дорогами. Важливо, що у нас вийшло не спілкуватися так, як це роблять вороги. Хоч приводів до ворожості вистачало… Тепер, через 7 років, багато з того, що тоді вважалося катастрофічним, залишилося тільки в записах у моєму «дитячому» щоденнику – у пам’яті легенька тінь. Нам вдалося разом тоді те перетерпіти, перемолоти і далі лишатися «на зв’язку».
Маєте свої відкриття, як жити з дітьми дружно, діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Читайте також: «Я сам свій керівник»: колонка мами 4-х дітей.
