«Планета Земля достатньо велика, щоб обидві країни могли досягти успіху...»

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, Президент України, про наші втрати у війні:

 «Деякі лідери кажуть, що росія вчетверо більша, але ви маєте знати: я не можу ділитися з вами нашими жертвами, проте можу сказати, що їх на сьогодні мінімум уп’ятеро менше (ніж у росіян. – Ред.)».

Сі ЦЗІНЬПІН, лідер Китаю, під час зустрічі з президентом США Джо Байденом заявив, що Вашингтон і Пекін не мають повертатися спинами один до одного:

 «Стосунки Китаю зі США ніколи не були гладкими протягом останніх понад 50 років, проте вони продовжували рухатися вперед. Для двох великих країн, таких як Китай і США, відвернутися одна від одної – не вихід. Одній стороні нереально переробити іншу, а конфлікт і протистояння мають нестерпні наслідки для обох сторін... Планета Земля достатньо велика, щоб обидві країни могли досягти успіху, і успіх однієї країни є можливістю для іншої».

Карл ВОЛОХ, політичний оглядач, про російський план «Майдан-3», який, за словами Володимира Зеленського, нібито має на меті «змістити Президента України»:

 «Всі притомні розуміють, що новий Майдан наразі майже невірогідний. З простої причини: люди, котрі скидають в Україні зіпсутих президентів є, так співпало, тими самими, для кого «Україна – понад усе». І ризикувати її долею під час збройного протистояння з ворогом вони не будуть – ані через крадійство влади, ані через кумівство, ані через некомпетентність».

Ллойд ОСТІН, міністр оборони США, пояснив, чому прибув в Україну з візитом:

  «Сьогодні я тут, щоб передати важливе повідомлення: Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати Україну в її боротьбі за свободу проти агресії росії як зараз, так і в майбутньому».

Дмитр ЯРОШ, колишній лідер «Правого сектора», екснардеп, про російський план «Майдан-3», який нібито має «змістити Президента»:

 «Жодної потреби у зміні політичної влади в Україні під час війни за Незалежність на цьому її етапі не існує. Вважаю, що загрози проросійського путчу на цей день в Україні немає. Треба менше слухати ворогів, а більше всім громадянам нашої великої держави працювати на Перемогу».

Юрій ІГНАТ, речник Повітряних сил ЗСУ, про роль літаків F-16 у війні з росією: 

 «За допомогою авіаційних комплексів, таких як F-16, ми зможемо відігнати російську авіацію подалі і прикрити з повітря наші наземні війська. Змінять хід війни літаки, і дуже серйозно змінять». 

Віталій ПОРТНИКОВ, журналіст, вважає, що навіть вихід України на кордони 1991 року не означає закінчення війни:

 «Це – не перемога... Перемога – це коли ворог не може на тебе далі нападати, не створює для тебе небезпеку. А вихід на кордони 1991 року – це просто переміщення війни з однієї лінії зіткнення на іншу. Ми хочемо, щоб, якщо ми звільнимо Крим, росіяни знищили путіна, в росії змінилася влада, росія розпалася на 25 частин, росія зайнялася своїми проблемами, путіна поклали в холодильник. Жодних передумов вважати, що буде саме так, не існує».

Юрій БУТУСОВ, журналіст, про напад на журналіста видання «Українська правда» Михайла Ткача (це сталося під час зйомок біля ресторану у селі Козин неподалік Києва, де кореспонденти помітили колишніх співробітників Офісу Генпрокурора, – Ткача вдарили, побили камеру. – Ред.):

 «Це зухвалий напад на свободу слова в Україні та перешкоджання журналістській діяльності. На журналіста напали ті, хто боїться навіть їздити на фронт, ті, хто нічого не робить для захисту держави, ті, хто проводить час у ресторанах у «тьорках» з фігурантами справ, які закривають за великі гроші, ті, хто є стрижнем корупції, ті, хто потребує контролю з боку суспільства через медіа.
І щоб негідники у прокурорських кріслах не сміли діяти безкарно, усіх причетних до нападу на журналіста необхідно встановити та судити».

Анатолій МАТВІЙЧУК, народний артист України, про мовні суперечки:

 «Кордони нашої держави і нашої країни закінчуються там, де розмовляють українською мовою. Там, де населення говорить чужою мовою і живе чужим життям – це вже не наша країна. Це просто земля, надра, корисні копалини і ресурси, які потрібні олігархам, що збагачуються на цьому.
Можливо це жорстко і безжально сказано, але це правда, якій ми не звикли дивитися в очі. Тому не треба тут зайвої порожньої балаканини щодо того, «какая разніца». Мова – це лакмусовий папір нашої державної свідомості. Крапка».