Шкільний рогалик: колонка мами 4-х дітей
– Мам, якби ти знала, як я його хочу! – А що тобі заважає його купити? – Я боюся не встигнути, бо після обіду ми швиденько шикуємося
Про шкільний рогалик із моїм першокласником ми розмовляли не день, і не два, і навіть не тиждень. Синові важливо було не просто скуштувати його, а купити в їдальні самому. Слухала його і так хотілося, щоб у нього все вийшло, що мимоволі стала будувати план, як йому допомогти. (Адже у цій же школі навчається й моя старша донька.) Та стримувала себе. Розуміла, що то не мій, а синів життєвий виклик, і він тільки тоді отримає справжню насолоду, коли справиться сам. З одного боку, усе це звучить кумедно, правда ж? Це ж усього-на-всього рогалик! З іншого, як уявляю, – це можливість довести собі, що сам даю собі раду у новому просторі (це ж тільки 2,5 місяця у школі), що дорослий! Тож я змусила себе не звертатися до доньки за поміччю і мужньо слухала щовечора історії, що от сьогодні моє дитя знову дивилося на ту пахучу шкільну випічку.
І не думайте, що так просто вгамувати в собі ту мамську частинку, яка готова для своєї дитини дістати зірку з неба. А тут – звичайнісінький рогалик! Та я кріпилася. І ось – усе склалося: мій син, навіть не дочекавшись традиційного вечірнього запитання «Як у тебе справи?», тільки забачив мене у дверях дому – одразу вигукнув: «Мамо, я рогалика сьогодні купив!». А тоді вже в деталях дізналася, що цього дня і черги біля буфету не було, й однокласники так дружно вилаштувалися за булочками, що вчителька виділила їм трішки більше часу, ніж зазвичай. Малий розповідав, а на обличчі світилося стільки гордості! І я його привітала з досягненням. Без сарказму. А коли донька поцікавилася, чому це я так вболіваю за таке, то якось само собою народилася фраза: «У кожного з нас свої рогалики». Спершу той омріяний, який маємо отримати хай не сьогодні, то завтра, а потім здобутий, який втішить нас зараз і допоможе поставити нову планку.
Маєте свої відкриття, як жити з дітьми дружно й цікаво, діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова – 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Оксана КОВАЛЕНКО, мама.
Читайте також: «Я сам свій керівник»: колонка мами 4-х дітей.
