Техніка, без якої важко уявити сучасну кухню, була створена... для військових потреб

Мало хто знає, що мікрохвильова піч була створена у США компанією Raytheon, яка займалась виготовленням обладнання для радарів (саме там працював Персі Лебарон Спенсер), на замовлення міністерства оборони країни, а головне призначення цього виробу полягало у швидкому розігріванні їжі для солдатів. Та мікрохвильовка не відзначалася компактністю, і про те, аби вбудувати її в кухонні меблі, годі було й говорити...

Подейкують, ідея створення мікрохвильової печі спала Спенсерові на думку після того, як він, постоявши біля магнетрона (електронної лампи, яка генерує мікрохвильове електромагнітне випромінювання), виявив, що шоколадний батончик у кишені розтанув. За іншою версією, він помітив, що нагрівся бутерброд, покладений на увімкнений магнетрон. Так це чи ні, але інженер Персі Спенсер, який упродовж свого життя отримав понад 300 патентів у різних галузях науки і техніки, прославився саме як конструктор надвисокочастотних хвильових печей. Після отримання патента на НВЧ-піч у 1945-му винахідник витратив ще два роки на доопрацювання своєї ідеї і виготовлення комерційного зразка, тож перші прилади надійшли у продаж лише в 1947-му. Були вони великогабаритними і важкими – при висоті близько двох метрів їхня вага сягала 340 кілограмів. Коштували близько $3000 і видавали потужність 3 кВт.

Мікрохвильовки, до яких ми звикли, стали з'являтися аж у 1960-х роках, до того часу їхня вартість знизилася до 500 доларів. Тоді за справу взялася фірма Sharp, яка в 1962-му випустила «в народ» першу модель споживчої мікрохвильової печі. Щоправда, особливого інтересу вона не викликала: покупців лякало використання НВЧ-випромінювання. Згодом уже цією компанією була винайдена «обертальна тарілка», а в 1979-му – система електронного управління.

У наступні 60 років технологію виробництва мікрохвильових печей багаторазово удосконалювали, і нині такі прилади дають змогу не лише швидко розігріти готову страву, але й без особливих зусиль створити кулінарний шедевр.

Яким чином мікрохвильовка гріє їжу? Практично всі продукти містять молекули води й інших елементів, що мають як позитивний, так і негативний заряд. При відсутності магнітного поля заряди в молекулах розташовуються довільно, хаотично. Сильне ж магнітне поле миттєво організовує електричні заряди – вони строго спрямовуються згідно з ходом ліній магнітного поля.

Особливість НВЧ-випромінювання в тому, що воно «перевертає» молекули майже 5 мільярдів разів на секунду! Така швидкість буквально створює ефект тертя, завдяки цьому продукти в мікрохвильовій печі розігріваються за кілька секунд.

 

Який посуд підходить для мікрохвильовки?

Найкраще, якщо ємність, яку ви збираєтеся використовувати у НВЧ-печі, буде спеціалізованою, з відповідним маркуванням, наприклад набори посуду із жаростійкого скла. Якщо ж у вас його немає, то, обираючи інший варіант, зважайте на такі рекомендації:

✔ Скло. Відмінний матеріал для мікрохвильовки, але він повинен бути не надто тонким, а також без тріщин 
та сколів.

✔ Фарфор і фаянс. Годяться в тому випадку, якщо вони повністю покриті глазур'ю і не пофарбовані металізованою фарбою. Знову ж таки, фарфоровий або фаянсовий посуд не повинен мати механічних пошкоджень.

✔ Папір. Відповідний матеріал, але папір має бути щільним, нефарбованим, і краще не використовувати такі ємності протягом тривалого часу.

✔ Пластик. Підходить, але тільки спеціалізований. Сьогодні багато фірм випускають цілі лінійки пластикових контейнерів для розігрівання в мікрохвильових печах. Ідеальний варіант для офісного працівника, який не хоче витрачатися на бізнес-ланчі та походи в кафе.