На дні пам’яті Кобзаря Ростислав Степанович (праворуч) обов’язково бере із собою старовинний портрет Тараса Шевченка, який у 20 років намалював його батько.
86-річний екснардеп від Волині Ростислав ЧАПЮК: «У нас корупційні схеми нерідко подаються як благо для простих людей»
Нещодавно світова спільнота відзначила Міжнародний день боротьби з корупцією. В Україні, на жаль, незважаючи на військовий стан, спритні ділки продовжують грабувати державу на всіх рівнях. Немає такого дня, аби преса не повідомляла про нові факти зловживань. Своїми думками з приводу болючої суспільної проблеми ділиться народний депутат України другого скликання, палкий шанувальник нашого видання Ростислав Чапюк
«Візьміть навіть нашу область, і вам стане зрозуміло, під ким ходить освіта, медицина, природокористування...»
– Ростиславе Степановичу, скажіть відверто: нам щось пороблено, чи українська держава вже, як наркоман, не може жити без корупційних ін’єкцій?
– Зараз при владі популісти, які думають лише про власні кишені. За роки незалежності метастази корупції пронизали практично всі сфери життєдіяльності країни. Прихватизовано природні монополії, найприбутковіші галузі і підприємства, загальнонаціональні інформаційні ресурси. Жменька глитаїв розділила між собою сфери впливу і наживається на всьому, чи це енергоносії, чи комунальна сфера, чи соціальний захист людей. Сформувалися цілі сімейні клани. Візьміть навіть нашу область, і вам стане зрозуміло, під ким ходить освіта, медицина, хто наживається на маржі із видобутку корисних копалин, чиї кишені наповнюють орендні платежі. Найцікавіше, що корупційні схеми подаються суспільству як благо для простих людей, зокрема, так звані субсидії, на які держава витрачає величезні кошти, аби примножити статки доморощених скоробагатьків.
– У свій час ви на собі відчули тиск корумпованої влади. Це було і тоді, коли очолювали рідний Володимирський район (Ростислав Чапюк – уродженець села Руснів. – Ред.), і на посаді начальника обласного управління земельних ресурсів, врешті, і під куполом Верховної Ради. Часи міняються, а звичаї залишаються. Чому? Чому так прижилася семенцовщина на українському ґрунті (йдеться про Івана Семенцова – надто жорсткого секретаря Волинського обласного комітету КПУ з питань сільського господарства. – Ред.)?
– Це ґрунт не український. Це наслідки совка і окремих президентів України. Система завжди вміла противитися опонентам. Непокірних виганяли з роботи, запроторювали до психушок, влаштовували автокатастрофи. Прикладів більш ніж достатньо і на теренах України, і в будь-якій окремо взятій області. Вбивство Гетьмана, Гонгадзе, Чорновола, Кірпи… Слідство нібито встановлювало виконавців, а от до замовників не добиралося. Точніше не могло цього зробити, бо нитки резонансних злочинів ведуть здебільшого нагору. Так триває і триватиме доти, поки в українському суспільстві не буде невідворотності покарання за скоєні злочини. З ув’язненням останнім часом деяких олігархів і великих хабарників крига наче б то скресла, але ніхто не може гарантувати, що порушені кримінальні справи «доживуть» до суду і винуватці отримають по заслугах. Стверджую це як магістр права і людина зі значним досвідом державотворення.
– Риба починає гнити з голови?
– На жаль, це так. Ось і зараз маємо зрежисований політичний скандал, коли депутатка, лікар за спеціальністю Мар’яна Безугла, публічно дає негативну оцінку Головнокомандувачу української армії Валерію Залужному в той час, коли громадськість, у тому числі й міжнародна, оцінює його роботу позитивно.
«Щоб вибити для українців заборгованість із зарплат, довелося оголосити голодування...»
– Чорноморський флот продавали за вашої каденції у Верховній Раді? На Леоніда Макаровича навіть пальцем не помахали…
– До мене, бо я обраний на друге скликання. Розбазарювання флоту спішили провести відразу після здобуття Незалежності. Найбільш вартісний торговий флот перший Президент України сплавив як українським, так і міжнародним спекулянтам. За моєї каденції було ратифіковано так званий Будапештський меморандум, і Україна віддала росії фактично за безцінь всю стратегічну авіацію. Лише сьогодні пожинаємо плоди цієї злочинної оборудки.
– Побутує думка, що найбільш успішно розвивалася економіка за президентства Кучми. Інші вважають, що саме за Леоніда Даниловича були найвищі темпи «прихватизації», олігархи плодилися, як гриби після дощу.
Щоб очиститися від казкової корупції у судах, слід не видумувати всілякі конкурси, бо ними керують також корупціонери, а ввести елементарний порядок, аби на першу суддівську посаду в містах і районах суддів обирало населення, яке знає кожного корупціонера, і не лише в судах.
– Кучма – організатор створення класу олігархів України. Для цього він ініціював багатомісячну затримку виплати зарплат бюджетникам та пенсій мільйонам пенсіонерів. Пам’ятаю, коли в 1997 році приїхав на прохання виборців у Цумань, головною темою розмови був не рівень зарплат і пенсій, а піврічна і навіть більша затримка з їх виплатами. Страждали в першу чергу медики, педагоги, культпрацівники, пенсіонери. Зарплати і виплати – прерогатива президентської вертикалі, але я пообіцяв вникнути в цю важку ситуацію. З допомогою помічника-юриста розробив законопроєкт про затримку виплат усім представникам влади, починаючи з Президента, прем’єра, міністрів, народних депутатів. Вони мали не отримувати половину щомісячної зарплати до повної ліквідації заборгованості. Проєкт закону керівники депутатських фракцій відмовилися включити в порядок денний сесії. Довелося оголосити голодування, три доби жив у кулуарах парламенту, а на третю добу білу пов’язку замінив на чорну, траурну. На запитання помічника голови Верховної Ради про причини заміни, сказав, що за прикладом ірландця – депутата англійського парламенту, голодування продовжу до загибелі, якщо склад депутатів відмовиться розглянути мій законопроєкт.
– Подіяло?
– Олександр Мороз змушений був скликати керівників фракцій і попросив хоча б включити мій законопроєкт для розгляду сесією, на що нардепи дали згоду. З трибуни доповів суть законопроєкту і, як не дивно, в першому читанні переважна більшість депутатів підтримала прийняття Закону. Зразу став популярним, особливо в галицьких областях, бо там Леонід Кучма і його команда мали найменшу підтримку. Правда, Адміністрація Кучми розпорядилася ліквідувати Ківерцівський округ, щоб я не мав де обиратися знову. Ківерцівський район приєднали до Маневицького, а
Рожищенський – до Горохівського виборчого округу. Так я втратив депутатство. Була ще можливість здобути мандат за партійним списком кандидатів від Соціалістичної і Селянської партій, але на партійному з’їзді я попросив делегатів замість мене включити Євгена Кирильчука, який через кілька місяців продався Юлії Тимошенко, що відштовхнуло від голосування за неї сотні тисяч виборців та допомогло пізніше обратися Януковичу Президентом.
– Сьогодні хіба що лінивий не збирає коштів на Збройні сили України. Але що не день, то не вщухають корупційні скандали, продовжуються оборудки з гуманітаркою, «прозорими» закупівлями товарів подвійного використання. Ви читали, щоб хоч одного негідника запроторили за ґрати? Аваковські рюкзаки, рєзніковські яйця… А ось одну просту ковельчанку, яка поцупила 7 кілограмів сала, засудили нещодавно на понад 5 років ув’язнення, без застави і відстрочки. Судова справа року! Чи не так?
– Думаю, що судова система є якраз найкорумпованішою в Україні. Достатньо послухати і подивитися по четвергах розслідування Тетяни Шустрової, щоб побачити казкову корупцію продажних суддів, до яких ніяк не можуть чи не хочуть добратися спецпризначенці. Щоб очиститися від казкової корупції у судах, слід не видумувати всілякі конкурси, бо ними керують також корупціонери, а ввести елементарний порядок, аби на першу суддівську посаду в містах і районах суддів обирало населення, яке знає кожного корупціонера, і не лише в судах.
– Ви вже понад 60 років читаєте газету «Волинь». Зналися особисто з багатьма редакторами. Що побажали б наприкінці року нашим медійникам, які несуть сьогодні нелегку трудову вахту і мужньо тримають інформаційний фронт?
– Кілька років передплачую та читаю також і «Цікаву газету» від «Волині». Бажаю журналістам мужності в боротьбі за правду, за справедливість. Усім нам віри у Збройні сили і якнайшвидшої Перемоги!
Артур ЛЮБЧЕНКО.
Читайте також: На Волині село лишилося відрізане від світу, оскільки автомобільна дорога опинилася... під водою (Відео).
