Сучасні діти не знають, що таке газета…
Якось приятелька поділилася історією, яка мене просто приголомшила
Жінка розповіла, що якось зайшла до сусідки, яка працює вчителькою початкових класів в одній із міських шкіл, і принесла їй газету.
– На, почитай свіженький номер, – каже.
– О, добре, що ти принесла, – й одразу поклала друкований примірник у сумку, з якою ходить на роботу. – У нас незабаром буде урок, пов’язаний з темою друкованих ЗМІ, то якраз актуально.
Згодом ця вчителька поділилася враженнями про проведене заняття:
– Уявляєш, коли запитала у своїх учнів, чи знають вони, що таке газета, то з усього класу руку підняли всього кілька дітей! Тобто більшість бачила друкований примірник уперше! Я була шокована. Зате з гаджетами знайомляться з пелюшок...
А мені пригадалося, як одного разу перехожа лучанка запитала, де можна придбати газету (її бабуся лежала в лікарні і попросила внучку купити щось почитати). Це запитання застало зненацька: подумки почала шукати місця продажу й не одразу пригадала їх. Здається, ще зовсім нещодавно газету чи журнал можна було купити будь-де, це не було проблемою. Логічно, що пресу продають або в спеціальних кіосках чи на розкладках, або на пошті. Але ятки уже зникли з нашого повсякдення, а на пошті бажаного примірника газети можна й не знайти, бо їх мало замовляють поштарі через брак попиту: люди про всі новини дізнаються з інтернету. Добре поміркувавши й згадавши, що в супермаркетах бачила стенди з пресою, скерувала жіночку саме туди. Добре, що хоч десь є друковане слово…
Нам, людям, які працюють у газетній сфері, дуже прикро чути і сприймати такі історії. Адже колись газета була авторитетним джерелом, якому довіряли, яке поважали і яке мусило бути на кожному столі. Нині ж інтернет з’їв усе це, він у пріоритеті (бо ж зручно й ніби безкоштовно – а скільки реально ви платите у місяць за інтернет і телефон?). Ще й держава не підтримує пресу… Про передплату газети дбають тільки ті, хто дуже звик із нею жити, а це переважно старше покоління, сільські читачі. А так хочеться, щоб вона була, розвивалась і щоб наші діти знайомилися з газетою й читали цікаві історії. Тож закликаємо наших потенційних клієнтів до передплати: виписуйте «Волинь», продовжуйте життя газеті!
Читайте також: Мер Ковеля закликає краян здійснити мрії дітей з непростою долею.
