«Відвідувачі спортзалів і бань все одно підуть на фронт, тільки до армії рф...»

Мирослав ГАЙ, воїн ЗСУ, волонтер, про те, чого найбільше боїться:

 «Я дивлюсь на весь той безлад, що відбувається довкола, і розумію, що ми можемо програти. Мене лякає поступова втрата Єдності Нації.
Бо спочатку ця єдність була від нападу ворога, але з часом почала танути, бо численні розповіді про численні перемоги дозволили знизити внутрішню мобілізацію. Мене лякає стан нашого суспільства загалом. Бо під час війн, коли ворог сконцентрований над досягненням мети, ті, хто не сконцентровані – гинуть. Так втрачаються нації. Так було безліч разів в історії».

Валерій ЗАЛУЖНИЙ, Головнокомандувач ЗСУ, про посилення мобілізації:

 «Що стосується питань мобілізації, її не те що треба підсилювати, а повернути ті рамки, які працювали раніше. Тому, що зараз це проблема тих хлопців, які воюють на передньому краї, їх має хтось замінювати, їм має хтось допомагати».

Тарас ТОПОЛЯ, співак, колишній воїн ЗСУ, про те, чим небезпечна зневіра:

 «Якщо опускаються руки, відчувається зневіра і криє депресняк (це я зараз говорю про цивільних людей, які тут, в умовно мирних містах), просто уявіть, наприклад, російський фільтраційний табір або як вас розлучають із дитиною, відправляють у кращому випадку років на 15 до російської в’язниці. Оце все буде, якщо ми просто зневіримося, опустимо руки і перестанемо боротися. Просто уявіть, що буде, якщо над Києвом замість українського прапора висітиме триколор, що тут будуть «порєбріки», будуть «акання», «чокання». А все українське буде вичищене під нуль. Уявіть цю картину. І, можливо, тоді звичайне відчуття страху вам допоможе зібратися».

Савік ШУСТЕР, журналіст, вважає, що війська НАТО мають увійти в Україну:

 «Поки росія не перестане бути імперією і поки її не буде демілітаризовано, головне – ядерна зброя, доти росія залишиться величезною загрозою для всієї Європи, Європейського Союзу і не тільки. Я думаю, що рано чи пізно чоботи НАТО мають бути на території України, бо інакше це буде європейська катастрофа».

Ірина ГЕРАЩЕНКО, народний депутат від «Європейської Солідарності», про українських дітей:

 «Днями мережа бурхливо обговорювала, що українські школярі мають недостатні знання. Без коефіцієнту на умови, в яких наші діти навчаються. Без фактору бомбосховищ, нічних раптових побудок і пробіжки в коридор. Ці діти щодня отримують урок, можливо, важливіший за математику – усвідомлення ціни, яка платиться за Україну й Незалежність…
Ніколи не пробачимо росіянам вкраденого дитинства наших малих».

Михайло УХМАН, військовий журналіст, про випадок на Запоріжжі, коли хористка храму московського патріархату, дружина священника, корегувала російський вогонь:

 «Завдяки СБУ ми дізналися про сотні випадків, коли парафіяни і служителі «російської церкви» в Україні підтримували і досі підтримують московських окупантів. Скільки ми ще не знаємо? Жаль, що ворожа агентурна мережа, якою є московська церква в Україні, досі не заборонена. Я вже мовчу, що осередки рпц, такі, як у Почаєві, на Рівненщині, Одещині, Закарпатті, Київщині, продовжують підтримувати вогонь сепаратизму. Ми всі хочемо, щоб закінчилася війна, але вона буде тривати до того моменту, поки ми не знищимо все вороже всередині України».

Тетяна ДАНИЛЕНКО, журналістка, про те, чому воєнкоми приходять у спортивні зали та бані:

 «Бо без нових людей армія захлинеться. А це означає, що відвідувачі спортзалів і бань все одно підуть на фронт, тільки до армії рф.

росія у нас не запитає, чи хочемо ми воювати і як оцінюємо законність процедур. Так було в історії. Маршал Жуков кинув на смерть 1,5 мільйона мобілізованих українців. Ми його за це лише заповажали – меморіальна дошка м’яснику висіла на Міноборони України до 2015 року».

Олександр ЧЕРВОНЕНКО, нардеп VIII скликання, про ліквідацію зрадника України Іллі Киви:

 «Доводилося чути деякі голоси сумнівів: чи взагалі варто використовувати такі методи? Дивне запитання, як на мене. І справа тут не в окремо взятому Киві, який, до речі, багато разів прямо закликав до геноциду українців (його і ліквідували на місці, де він любив записувати антиукраїнські відео). Просто ліквідація одного зрадника дестабілізує роботу 10 інших. Усі ці втікачі і колаборанти зараз в паніці, погано сплять, жахаються власної тіні, збільшують охорону і шукають «безпечні бункери» замість того, щоб ходити по ефірах та займатися іншою антиукраїнською діяльністю. А це, погодьтеся, варте більшого, ніж один Кива.

Бо саме так і діяв ізраїльський «Моссад», який знаходив і ліквідовував ворогів єврейського народу по всьому світу, особливо не переймаючись тим, що скажуть інші».

Читайте також: Священнослужитель з Луцька Олександр КОЛБ: «Залишатись в УПЦ ми не могли, бо це було б зрадою щодо воїнів, які гинуть, і взагалі до України».