Для Тетяни Прокопюк і Вікторії Немчак відділення поштового зв’язку – як другий дім.
«Чому дівчата з Нововолинська ніколи не підведуть»
Таку характеристику працівників відділу поштового зв’язку Нововолинська № 7 не раз чула від мешканців шахтарського міста. І, напевно, тому там завжди багатолюдно. Начальниця Тетяна Прокопюк, її заступниця Вікторія Немчак, три операторки – Ярослава Лещенко, Софія Бузікевич, Ілона Любежаніна – обслуговують усіх ввічливо й швидко
– Колись тут трудилося десятеро працівників, – пригадує пані Тетяна. Розповідає, що у неї за плечима вже вісім років роботи на пошті. – Щоправда, я й раніше мала наближені обов’язки в
Укртелекомі. Люблю мобільність, можливість бути в курсі всіх подій, спілкуватися з людьми, тому із задоволенням виконую покладені на мене обов’язки.
Наша розмова повертається в русло проблем сьогодення. Якщо порівнювати, як було раніше й тепер, зазначає співрозмовниця, то є плюси й мінуси. Комп’ютеризація, однозначно, посприяла оперативності й точності, спростила багато моментів. І хоч програми постійно оновлюються, потрібно їх опановувати, складати екзамени, тести, – в результаті це йде тільки на «плюс». Комп’ютерна техніка, як і меблі, в них новенькі. На стабільність колективу впливають також хороша дружня атмосфера і вчасна заробітна плата.
До мінусів можна віднести скорочення штату працівників, після чого збільшилося навантаження. Тому доводиться нерідко й у післяробочий час залишатися, щоб усе «позакривати». Та найскладніше все ж таки для колективу (в ньому ще трудиться три листоноші – Ольга Акентьєва, Олена Довгун та Валентина Павлович) – виконання планових показників.
Інтернет сьогодні є, а завтра – зник. А те, що надруковано, – на роки…
– Непросто «взяти» передплату, – звернула увагу на найбільш актуальному зараз пані Тетяна. – І причини зрозумілі: газети читають люди старшого віку, яких із кожним роком стає все менше.
Молодь сидить, як відомо, в смартфонах. Частина мешканців виїхала за кордон. Але, попри все, намагаємося не упустити «своїх» читачів. Для цього насамперед дбаємо про вчасну доставку свіжої преси. А новачкам, які приходять на відділення поштового зв’язку, пропонуємо цікавинки, переконуємо, що з газет можна почерпнути багато корисного.
Незважаючи на те, що доставочні дільниці досить великі, листоноші активно займаються передплатою. Вони вже з досвідом, тому добре знають, хто що любить читати, розповідають про новинки на сторінках часописів. Коли запитала, яким газетам надають перевагу нововолинці, у відповідь почула:
– Люблять «Волинь», «Цікаву газету», «Так ніхто не кохав»… І хто б там що не говорив, друкована преса була, є і буде завжди потрібна, читати не перестануть ніколи. Інтернет сьогодні є, а завтра – зник. А те, що надруковано, – на роки…
Читайте також : Різдвяної ночі троє ухилянтів намагалися втекти з України.
