На Різдво у родинному домі Косачів на Волині показали яскраві хустки (Фото)

У Колодяженському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки відбулося свято «Різдво в Косачів».

Гостей заходу ознайомили з традиційними святкування Різдва Христового родиною Косачів. Розповіли про те, як вони прикрашали ялинку, які дарували подарунки, як приймали колядників, щедрівників, посівальників, як готували кутю та інші страви на Святий вечір та Різдво.

Про це інформують на фейсбук-сторінці закладу.

Співробітники музею відкрили виставку «Традиційних жіночих головних уборів з колекції Волинського краєзнавчого музею». У ході якого заступниця директорки ВКМ Людмила Мірошниченко-Гусак розповіла присутнім про історію виникнення української хустки, їх застосування в побуті і святі та провела майстер-клас із зав'язування хусток учням старших класів місцевої школи.

 

 

 Під час другої частини заходу наукові співробітники Волинського краєзнавчого музею разом із дітьми готували традиційну страву – кутю та пригощалися нею.

 Свято завершилося спільним виконанням колядки «Нова радість стала». Віримо, що в наступному році колядуватимемо під мирним небом.

У родині Косачів Різдво завжди вважалося особливим святом, його дуже шанували. «У нашій рідній хаті, – згадує наймолодша сестра поетеси Ізидора Косач, – завжди дотримувалися українських традицій зі святкування Різдва Христового. Леся і всі ми любили наші звичаї, тільки Лесі рідко траплялося саме на Різдво бути вдома, де на свята щороку збиралася наша родина, бо на зиму вона змушена була через хворобу виїжджати у теплі країни».

Проте, коли Леся Українка на свято бувала в Колодяжному, то проводила його досить цікаво для всіх присутніх – з виставами, іграми та колядками.

Традиційно сім’я Косачів ставила завжди дві ялинки: одну – для своїх домашніх, другу – для сільської дітвори. Зі спогадів Ізидори дізнаємося про родинний звичай: «Кутю хрещеники носили до хресних батьків, наприклад, до нас син Миколи Лисенка Остап приносив кутю нашій мамі, яка була йому хресна мама, а наш Микола (брат мій) носив до Лисенка, бо був хрещеником Миколи Лисенка. Прийде дитина, подасть маленький полив'яний горщичок куті, а його хресний батько чи мати обдаровують чимось».

З теплотою сім’я зустрічала колядників, пригощала їх ласощами: горіхами, медівниками, яблуками, цукерками. «Приходили до нас на Різдво з «Козою», – пише Ізидора Петрівна, – і то нам усім (а зокрема дітям) було так весело дивитися, як «Коза» (хлопчик у вивернутому хутром наверх кожусі) різні штуки показує, а поводир кози співав».

Любили у родині слухати та виконувати колядки й щедрівки, вивчали їх та записували для майбутніх поколінь.

Читайте також: У громаді на Волині виготовляли магічні «різдвяні павуки» (Фото).