У малій Вільхівці – майбутнє України!
Відомий волинський депутат-аграрій Анатолій НИКОНЮК: «Будемо робити все, щоб діти якнайменше відчували війну»
Напередодні свята Миколая Чудотворця на вулицях Вільхівки, що в Горохівській територіальній громаді Луцького району, ніби побільшало малечі. Це тому, що в самісінькому центрі села знову з’явилося «Сонечко» – прегарний сучасний заклад дошкільної освіти
Дитячий садочок запрацював на радість дітям і дорослим завдяки далекоглядній співпраці професіоналів у своїх сферах діяльності: ініціативу лідера Горохівської територіальної громади Віктора Годика реконструювати дитсадок у Вільхівці підтримав депутатський корпус. На одній із сесій на добрий почин було виділено 500000 гривень, а завдяки тому, що заслужений працівник сільського господарства України, почесний громадянин Луцького району, депутат Волинської обласної ради, багаторічний керівник ТзОВ «Городище», нині голова наглядової ради Анатолій Никонюк вирішив підтримати цей проєкт, вільхівське «Сонечко», як і колись, є гордістю села. В реконструкцію цього ЗДО й частково початкової школи ТзОВ «Городище» вклало 1,5 млн гривень. До слова, на такі будівничі справи заради добробуту сільських громад родина Никонюків і її сільськогосподарське підприємство офірують від 7 до 10 мільйонів гривень чи не 20 літ поспіль.
Справжні хазяї дбають про майбутнє громади і країни
Наскільки важливо інвестувати в наступні покоління, коли в Україні триває війна, в обох лідерів думки збігаються.
– Я підтримував освіту в мирні роки й буду робити це до й після нашої Перемоги. Вона була ущемлена роками карантину через коронавірус. Сьогодні дитинство захмарене воєнними тривогами. Діти втрачають батьків-Героїв…
Мусимо робити все, що можемо, щоб вони якнайменше відчували війну, – упевнений Анатолій Олександрович.
– Рішення, які стосуються дошкілля й шкіл, є завжди пріоритетними в мене як очільника громади і як батька. Вдячний за таку ж позицію депутатському корпусу. А наш діловий тандем з Анатолієм Никонюком – це хороший приклад соціально орієнтованого бізнесу, – радіє Віктор Леонідович за завершену справу.
Будівництво дитячого садочка у Вільхівці в 1970-х роках на радість сільським родинам затіяв і звершив голова тодішнього колгоспу, заслужений працівник сільського господарства України Володимир Жигун. Було, що багато років поспіль він слугував початковою школою. На жаль, добротне приміщення потерпіло від руйнації часом і людьми. Донедавна в ньому займалася група з короткотривалим перебуванням дошкільників і навчалися учні 1–3 класів. Його господарськими справами ревно опікувався директор Вільхівського ліцею, педагог із 40-річним досвідом Леонід Мартинюк.
Ще й посадили фруктовий сад
А «Сонечко» тепер і справді не впізнати! Із початку вересня золоті руки майстрів бригад ТзОВ «Городище» оновили корпус від підлоги до стелі, заповнили його новими меблями, килимами, облаштували сучасний санвузол, замінили електропроводку… На подвір’ї вже ростуть туї, посаджені навколо доріжки, викладеної новенькою бруківкою.
– Ось ще сьогодні хлопці прибивають полички в комірчині. Зробимо все, до найменшого, по-хазяйськи, – казав Анатолій Олександрович авторці цієї публікації, родом із мальовничої Вільхівки. І ця чудова подія неймовірно тішить мене.
Хата моїх дідуся й бабусі – саме навпроти дитсадка. Мій покійний тато, заслужений працівник культури України, автор пісні-гімну рідного краю «Волинь моя» й однойменної збірки пісень Степан Кривенький був у вільхівської малечі вчителем музики. Тоді біля «Сонечка» росли великі черешні, і тільки-но хтось із вихователів закривав після робочого дня за собою хвіртку, ми, сільська й міська дітвора, яка гостювала в дідусів і бабусь, пташатами виглядали з-поміж обліпленого бубками гілля.
– Тепер біля «Сонечка» разом із дітворою підростає молодий сад. Ми посадили його, доки йшов ремонт усередині. Фруктові деревця передав відомий на Волині лікар-анестезіолог і знаний в Україні садовод Володимир Мельник, – розповів «Волині» директор управління освіти, культури, молоді, спорту, соціального захисту та охорони здоров’я Горохівської міської ради Володимир Зінчук, який протягом трьох місяців теж опікувався грандіозним ремонтом. А ще в дитсадку облаштували сучасне бомбосховище. Дасть, Бог, закінчиться війна й у ньому не буде потреби, та через проклятущу росію наразі воно є життєво важливим.
Чому малеча перестрибнула період адаптації
Наразі у «Сонечко» щоранку поспішають 20 діток різного віку. У День Святого Миколая й Збройних сил України перерізати символічну стрічку дорослі довірили Софієчці Сцьольній і Дмитрикові Боркові. Почесними гостями свята були Анатолій Никонюк, Віктор Годик, Володимир Зінчук, Леонід Мартинюк. Привітати село приїхали народний депутат України Вячеслав Рубльов, голова Луцької районної військової адміністрації Анатолій Костик, заступниця начальника управління освіти та науки Волинської ОДА Наталія Даньків, головна спеціалістка цього управління Юлія Банера, в.о. начальника управління освіти Горохівської міської ради Тетяна Ничипорук, голова об’єднаної організації працівників освіти та науки територіальних громад Євгенія Карп’як, староста Вільхівського старостинського округу Василь Казун, вдячні рідні наймолодших винуватців урочистості.
– Малеча, забачивши новесенькі іграшки, які як дарунки від депутата Волинської обласної ради Тараса Щерблюка й від себе привіз Віктор Годик, аж заплескала з радості в долоньки. Серед цього затишку й краси у малюків навіть не було адаптаційного періоду: ніхто не сумував, не плакав за мамою. Дітки сміливо знайомилися зі своєю вихователькою Анною Синицею, помічницею вихователя Наталією Войтович, кухаркою Марією Копіль. До слова, треба бачити, як смакують хлопчикам і дівчаткам приготовлені пані Марією і м’ясні, й рибні, й солодкі страви! – пригортає вихованців, наче рідних, завідувачка вільхівського ЗДО «Сонечко» Валентина Борко.
На святі вони щебетали вірші очікуваному Чудотворцю, в якого артистично перевтілився семикласник Вільхівського ліцею Станіслав Шаваров. На чільному місті на цій незабутній церемонії був коровай. Його пані Валентина вручила Анатолієві Никонюку на знак поваги і вдячності.
Многії вам літа, Господарю!
Кожного 7 січня в Анатолія Никонюка – найбільш велелюдний у році прийомний день. Цьогоріч Бог благословить його зустріти 71-й День народження. Своє шанування йому неодмінно засвідчать голови громад і сільські старости, лідери й працівники галузей освіти, культури, медицини, соціальної сфери, парафіяни храмів, усі, хто свого часу приходив до Господаря, будучи певним: цей чоловік завжди допоможе вирватися з біди й статися радості.
Колектив редакції газети «Волинь» теж гордиться дружбою з хліборобом від Бога, інтелігентом за вдачею, відвертим, скромним паном Никонюком. Анатолій Олександрович був першим, завдяки кому наше видання майже з перших днів війни горохівські волонтери доставляють на всі фронти як духовну зброю, як підтримку тилу, вісницю віри в них і в Перемогу. Радіємо за Вас, друже, бо виростили гідних дітей – доньку Світлану й сина Олександра.
Олександр Анатолійович успадкував від Вас найкращі моральні й професійні якості, й успішно справляється зі всіма господарськими справами на посаді керівника ТзОВ «Городище». А ще Ви – чудовий дідусь для онуків
Тараса, Анастасії, Іванка і Валерії. І як же добре, що Вашому славному хліборобському роду не буде переводу, бо вже й онук Тарас допомагає керувати чималим господарством, будучи заступником його очільника.
…Минають роки, а хлібороби Никонюки не перестають дивувати своєю працьовитістю, людяністю й щедрістю. На часі у родини знову подія, цього разу знакова для Шклинської громади. Наразі ще кипить робота в приміщенні у селі Шклинь, де облаштовують 12 квартир, тож невдовзі завдяки Никонюкам 12 сімей радітимуть новосіллю.
Ми бажаємо Вам, Анатолію Олександровичу, міцного здоров’я й миру, а Вашій чудовій родині – многоліття й Божої любові. З такими, як Ви, господарями, людинолюбами, чоловіками, Україна
є і буде!
Читайте також: Амбулаторії у Шкліні на Волині будуть заздрити сусіди.
