Для чого нам потрібні оці атаки на Бєлгород?
У дискусіях із друзями з інших країн інколи вдається осмислити речі несподівані
Ось дві розмови.
1.
– Я вважаю, що Захід зробив помилку, коли обмежив вʼїзд усіх росіян. Шкода від витоку мізків і капіталу могла бути більшою, – каже колишній юкосівець, котрий втік із Московщини понад чверть століття тому.
– Ну, сподівалися ж викликати невдоволення населення путіним.
– Але не викликали!
– Відкритого – ні, – відповідаю. – Але ж 70 відсотків, котрі підтримують завершення війни в Україні, не з повітря взялися. Ще рік тому вважалося, що припинення вогню без взяття Києва чи низки великих міст Сходу означатиме тотальне розчарування в путіні як населення, так і еліт.
2.
– Для чого нам потрібні оці атаки на Бєлгород? Ти ж не віриш, що московити, з їхньою тотальною зневагою до людського життя, злякаються й почнуть тиснути на президента, аби припинив війну? До того ж навряд чи такі атаки сподобаються нашим союзникам, – питає інший мій товариш.
– В цілому, згоден. Але уявім інше.
Наша проблема останнього часу на Заході – ми зникли з перших шпальт медіа. Після удару по російському місту путін змушений відповідати масованими обстрілами Києва. Це повертає нас до заголовків – і нашим друзям буде простіше добитися для нас зброї й фінансування.
– Така складна операція можлива з нашого боку?
– Ну, якби на Банковій сиділи Порошенко чи Тимошенко, мені було б простіше повірити в таке. Хоча, кажуть, гарні нестандартні ідеї Зеленський також любить вислуховувати. А цинізму в нього точно вистачає.
Карл ВОЛОХ, політичний аналітик, блогер.
Чмтайте також: Екслідер «Правого сектора» Дмитро Ярош: «Перемога – це не просто вбити, розгромити, знищити ворога…».