Різдвяні дива. Колонка мами 4 дітей
– Мам, а чия то хатинка і чому у ній сіно? – моє хлопча зацікавилося будиночком поблизу головного корпусу університету імені Лесі Українки, що в центрі Луцька
Хатинка-хлівець із головними героями Різдва, а передусім маленьким Ісусом у яслах із сіном, стала гарним приводом до розмови у переддень 25 грудня.
Це був саме той момент, який у психологічній науці описується, як ідеальний для научіння. Малому хотілося знати побільше, його ця тема надзвичайно зацікавила. Тож почув він і про те, як «нова радість стала», і про царя Ірода, і про суд над Божим Сином, і про зраду Іуди, і про Голгофу, і про Воскресіння…
Сина розпирала цікавість, а мене – бажання розповідати й відповідати на безкінечні запитання. І одразу якось вивітрився з голови довжелезний список клопотів, що треба зробити негайно і що важливо не забути.
Розмова закинула мене у моє дитинство періоду Різдва. І хоч тоді на календарі світилися січневі дати, усе ж було дуже цікаво спостерігати, як метушаться бабуся з мамою, як планують зустріч родини, обговорюють меню і навіюють усім тим відчуття святкового дива. У моєму дитинстві, дарма що радянського періоду, було багато колядок. Дружно ходили в село Жидичин, де мешкала прабабуся, а в її невеличкій хаті збиралася вся родина… Одна та хода – пішки з Луцька (бо ж автобуси тоді були рідкістю) – була неймовірною, із морозцем та історіями. Бо як ідеться, то й розповідається, хоч і дошкуляє мороз.
Веду до того, що Різдвяна пора несе диво подвійне: дар віри, особливо цінної у час війни, і дар зустрічей та спілкування, які теж наснажують, підживлюють, якщо розуміти це і користуватися ним. І я упевнена, що колись-колись дзвінкий дитячий голосок запитає на той час уже не маленького мого сина: «Тату, а чия то хатинка і чому у ній сіно?». (Нехай на той час це буде 3Д-інсталяція). І мій хлопчик матиме що відповісти і що пригадати. І то теж буде диво Різдва.
Маєте свої відкриття, як жити з дітьми цікаво, – діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Оксана КОВАЛЕНКО, мама 4 дітей.
Читайте також: Кажуть, Бог ні при чім... (Жорстока правда про війну).