«Нове життя починається з подяки»
Коли я навчалася в університеті на факультеті психології, один із наших викладачів сказав: «Батьки ніколи не мають рації, на думку дітей. Але у вас є вибір, як ви хочете прожити своє життя, і цей вибір ви маєте завдяки вашим батькам»
У наших батьків було не найпростіше життя.
Я добре пам'ятаю своє дитинство. Пам'ятаю, як мама та бабуся виварювали-кип'ятили білизну, як прали її вручну...
Я пам'ятаю, як ми жили, коли батькам по пів року не платили зарплату...
І ніколи не забуду ту зиму, коли в нас не було жодної їжі, крім картоплі та консервованих овочів, вирощених на дачі.
Я пам'ятаю, як плакала моя мама, коли в школі вкрали моє змінне взуття і не було грошей, щоб купити нове.
У наших батьків надто багато сил витрачалося на те, щоб у нас був час.
Щоб ми вчилися, щоб наше життя було не таким, як у них.
Так, вони жили неправильно. На нашу думку. Але наше правильне – з відпочинком, з походами в музеї, з подорожами, з книгами та саморозвитком – виросло на їхній картоплі.
І на цьому картопляному полі серед своїх таких самих подруг вони навчилися бути щасливими. І наше завдання – поважати те, що зробили інші.
Спочатку поважати. Потім – дякувати.
Нове життя починається з подяки.
Олена ПАСТЕРНАК.