І в свої 92 роки волинянин уміє перетворити концерт на теплу домашню зустріч
7 січня нововолинці аплодували своєму патріоту-соловейку Олександрові Каліщуку, який подарував світу знамениту пісню «Волиняночка»
Сьогодні мав приємну нагоду побувати на творчому вечорі Олександра Каліщука – поета-пісняра, автора сотень відомих композицій, почесного громадянина Нововолинська, заслуженого працівника культури України, людини з надзвичайним талантом і енергією.
Олександр Пилипович завжди перетворює концерт на теплу імпровізацію та домашню зустріч. Ділиться своїми творчими здобутками: віршами, казками і, звичайно, піснями.
За пісню «Волиняночка» («Чи є в світі де дівчина, як та Ганночка, – кароока, чорноброва волиняночка...») перевели на посаду акомпаніатора й заборонили писати.
Спільно з Олександром Каліщуком сьогодні виступали солісти та творчі колективи. Дякую всім за чудовий захід.
Від себе особисто та від усієї Нововолинської громади побажав Олександру Пилиповичу ще багато-багато років творчої праці при доброму здоров'ї та під мирним небом!
Борис КАРПУС, міський голова Нововолинська.
Фрагмент із біографії:
У 10-му класі Олександр Каліщук був заарештований за участь у Молодіжній організації націоналістів, яка була створена в Лукові (нині Ковельського району. – Ред.) у 1951 році. У доповідній записці першому секретареві ЦК
КП(б) писалося: «Усі учасники цієї організації були учнями старших класів Луківської середньої школи. Учасники організації систематично влаштовували зборища, де читали націоналістичну літературу, писали антирадянські вірші і листівки, які розповсюджували серед населення».
Сто днів допитів, побоїв та знущань довелося пережити юнакові в Луцькій тюрмі. Разом із 15 однолітками був засуджений до 25 років ув’язнення, яке відбував у виправно-трудовому таборі «Сєрдух» Солікамського району (нині
Пермський край, рф). У 1955-му звільнений за амністією (реабілітували його аж через 41 рік після арешту)...
Працював баяністом у клубі в Іваничах, керівником художньої самодіяльності середньої школи в селі Павлівка Іваничівського району. Паралельно закінчував десятирічку. Тут зустрів свою майбутню дружину Галину
Олександрівну Корнисюк. Планував навчатися на вокальному відділенні Львівського музичного училища, але там, прочитавши його автобіографію, наказали за 24 години залишити місто.
У 1959-му разом із дружиною, яка отримала після закінчення зубопротезного училища направлення в Нововолинськ, приїхали в молоде шахтарське місто. Цього року почав працювати керівником художньої самодіяльності міського Палацу культури. За пісню «Волиняночка» («Чи є в світі де дівчина, як та Ганночка, – кароока, чорноброва волиняночка...») перевели на посаду акомпаніатора й заборонили писати. Продовжував творити під чужими іменами. У цьому закладі пропрацював більше 50 літ.
10 порад від Олександра Каліщука:
• Шукай, не зупиняйся.
• Іди вперед, не оглядайся.
• Сумнівайся і виправляйся.
• Помиляйся, але кайся.
• Удосконалюйся, навчайся.
• І не спіши, і не гайся.
• З минулим попрощайся.
• Любити людей старайся.
• Від зла завжди відвертайся.
• Добру лише і Богу поклоняйся.
Читайте також: Автор пісні «Волиняночка» з 10-го класу аж 41 рік був «ворогом народу».