«Наш син має народитися 24 лютого»

«Інстинктивно відчув, що готовий стати батьком»

Ця закохана пара, фото якої облетіло інтернет, – військовий Максим Гордійчук і волонтерка Світлана Нагорна-Гордійчук (обоє на фото), які познайомились у грудні 2022 року і тепер чекають на малюка.

На момент повномасштабного вторгнення Максим жив у Івано-Франківську і працював гірським гідом. Хлопець обожнював Карпати, водив туристів у гори, а коли почалася велика війна, став на захист України.

25 лютого Максим поїхав до Києва і долучився до тероборони, а у квітні 2022-го пішов служити до однієї з бригад НГУ. За півтора року великої війни військовий побував на різних гарячих ділянках фронту. Рік тому під час боїв на Бахмутському напрямку він і познайомився зі своєю майбутньою дружиною.

Світлана Нагорна-Гордійчук до великої війни жила у Львові та працювала фінансовим аудитором у міжнародній компанії. Тепер вона очолює благодійний фонд «Лемберґ Волонтери» та понад півтора року допомагає військовим.

Вона познайомилася з Максимом саме тоді, коли він шукав автівку для підрозділу.

«На початку війни, ще коли я був у ТрО, я наче інстинктивно відчув, що готовий стати батьком. Мабуть, це щось про виживання, коли ти усвідомлюєш, що є ризики загинути. Але на момент нашого знайомства зі Світланою я точно не очікував знайти кохання та мати стосунки. У нас тоді тривали важкі бої, і я був морально пригнічений. Коли трохи відновився і шукав машину для бойових завдань, написав у фонд на той момент ще незнайомої.

Світлани. І життя подарувало мені такого янгола», – каже чоловік.

На початку війни, ще коли я був у ТрО, я наче інстинктивно відчув, що готовий стати батьком. Мабуть, це щось про виживання, коли ти усвідомлюєш, що є ризики загинути.

«Максим тоді мені здався дуже зачарованим. Потім ми вже зрозуміли, що він був не мною зачарований, а був у такому стані після боїв і втрати побратимів», – розповідає дівчина.

16 годин у поїзді, щоб дізнатися стать майбутньої дитини.

Насправді ж Максим дійсно відчув піднесення – після розмови зі Світланою ходив незвично усміхнений. Військовий та волонтерка почали листуватись, знайомитись та пізнавати одне одного, надсилаючи одне одному «полотна» тексту. Дівчина хвилювалась, коли Максим довго не з’являвся онлайн під час бойових завдань…

Максим першим освідчився Світлані у коханні. Пара була на вечорі пам’яті за загиблим бійцем ССО Дмитром Пащуком із позивним Гармаш. «Ми прийшли на вечір пам’яті, послухали спогади людей про нього. Це було дійство не про смерть Дмитра, а про його Життя. Прийшовши додому, я зрозумів: якщо ти щось відчуваєш, не треба боятись це проявити. Варто жити зараз», – згадує військовий.

Відтоді дівчина їздила у прифронтові міста, щоб бачитися з коханим, як тільки з’являлася нагода. А щоб підтримувати зв’язок на відстані, Максим і Світлана сформували свої романтичні традиції. Наприклад, обмінювались паперовими листами й маленькими подарунками. Світлана надіслала коханому мигдалеві круасани, які він розтягнув на чотири дні. А Максим у відповідь надіслав тістечко з їхньої улюбленої кав’ярні у Краматорську.

«У нас ці посилки їздять у дві сторони, і це дуже щемко. Ти наче проживаєш досвід присутності людини, коли тримаєш в руці свічку, паперовий лист чи тістечко. У нас є улюблена кав’ярня у Краматорську, куди ми ходили кожного разу, коли я приїжджала до Максима за минулу ротацію. Ми обрали там свій столик. Саме за ним ми відкрили конвертик і дізнались, чи в нас син, чи донечка», – каже дівчина.

Світлана хотіла точно дізнатися стать малюка разом із Максимом, тому вирішила поїхати до нього. Закохані спеціально підлаштували графік так, щоб Світлана зустрілася з чоловіком наступного дня після УЗД, коли йому дадуть вихідний. Після 16 годин дороги дівчина опинилася на Донеччині. У Краматорську, за улюбленим столиком у кав’ярні, пара дізналася, що у них буде син. За прогнозами лікарів, він має народитися 24 лютого 2024-го.

Після цього романтичного побачення Світлана написала допис та опублікувала фото з вокзалу, які розлетілись у мережі. «Я написала пост у потязі, коли їхала від Максима з Краматорська до Львова. Цей потяг – такий собі згусток любові, радості, суму і сліз водночас. Я не очікувала, що наша історія любові стане публічною. Але великій кількості глядачів це відгукнулося, що свідчить про те, що в українців є запит на щось світле, попри смерть і втрати. Тому я вірю, що в Україні переможе життя. Тут будуть народжуватися діти, і 24 лютого наш син прийде у цей світ», – каже дівчина.

Нині Максим і Світлана дуже чекають на первістка. Вони мріють поїхати до своїх улюблених Карпат великою сім’єю – вже після Перемоги, яку Максим продовжує наближати на фронті.

Олена БАРСУКОВА,  life.pravda.com.ua.