
Ірина декламувала авторську поезію, якій дає жанрове визначення етновірші.
Відома письменниця і краєзнавиця презентувала у музеї в Луцьку проєкт «Полісся як всесвіт»
Українська письменниця, краєзнавиця, етно-рок виконавиця Ірина Баковецька-Рачковська презентувала свій артбук «Полісся як всесвіт» та книгу «За Божим духом»
Подія відбулася 11 січня у Волинському краєзнавчому музеї.
Про це інформує Район. Культура.
Захід розпочався з фолк-літературного перформансу. Ірина декламувала авторську поезію, якій дає жанрове визначення етновірші. Їй акомпанував лірник Андрій Ляшук.
Під час своїх виступів, поетеса тричі змінювала свій образ. Спершу вона постала перед глядачами в чорній свитці, перев'язана наміткою – пластовим головним убором. Пізніше вона змінила образ на звичний поліський стрій – сорочку та спідницю в поздовжню смужку (літник). Останнє перевтілення було в учасницю УПА.
Андрій Ляшук розповів про народних музик. Лірництво виникло в XIV столітті на заході Європи, а згодом прийшло і до України. Центром мандрівних співців вважали Почаїв. Там було багато охочих слухачів, а самі музиканти рідко подорожували за межами міста. До XX століття цей вид музичної творчості зберігся лише на Західному Поліссі. Останнім лірником родом з Волині був Іван Власюк.
«Сучасне покоління лірників це явище вторинне. Ми несправжні незрячі музиканти, які заробляють собі цим на життя. Але ми намагаємося зберегти цю давню традицію», –
сказав Андрій Ляшук.
Слухачам він зіграв найбільш популярний серед лірників кант про Матір Божу Почаївську.
Краєзнавиця презентувала присутнім свій артбук «Полісся як всесвіт» та книгу «За Божим духом». У ній вона зібрала дослідження восьми видів поминального хліба Полісся та Волині. Серед них сита (канун), коржики, пироги «стовпчиком», похоронний коровай, пшенична кутя та інші. Ірина переконана, хліб – символ вічного життя.
До артбуку увійшло 12 поезій, присвячених рідному краю письменниці, світлини народних традицій Полісся та довідка про культурні елементи тієї місцевості. Серед них і геометрична вишивка, (найчастіше у ній поєднують чорні і червоні нитки, де чорний колір символізує землю, а червоний – сонце), шапка-мегерка, воскові вінки, мацик, людвісарство та багато іншого.
Ірина почастувала гостей голубцями по-радивілівськи, які увійшли до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО та холодною юшкою з грибами.
На завершення зустрічі відвідувачі могли власноруч виготовити кулон з бурштину, яким допомагав майстер обробки цього каменю Ярослав Рачинський.



Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Volyn Nova.
Читайте також: Перша англомовна книгозбірня на Волині отримала тисячу книг з-за океану (Фото).
