Семикласниця з Волині у конкурсному дослідженні розповіла про свого брата-льотчика - полеглого Героя

Її творчий доробок «Зруйнована мрія» (керівник Самчук Л.В.) серед 13 представлених на конкурс робіт, у номінації «З попелу забуття», посів ІІІ призове місце. 

Про це розповідають у Поворіській громаді.

У роботі учениця пише про рідного брата Владислава Левчука, сміливого військового льотчика-штурмана. Він служив у 12 окремій бригаді армійської авіації зі Львівщини, яка брала участь у героїчних евакуаційних рейсах на територію окупованого Маріуполя. Загинув 11 грудня 2022 під час бойового вильоту у Бахмутському районі Донецької області.   

 У розділі «До річниці скорботи» Вероніка так щемливо згадує про мету своєї дослідницької роботи:

 «Льотчик Владислав Левчук – мій старший брат. Вже майже рік минув з дня його загибелі, а я й досі чекаю, коли він повернеться додому. У цій роботі я хочу розповісти вам про молодого офіцера, відважного льотчика-штурмана, героя мого часу. Я хочу, щоб про нього знали всі. А особливо ті, хто живе і житиме на цій вулиці (вулиці Владислава Левчука – авт.).»

 Дівчинка розповідає:

«Разом з мамою і братом Назаром ми опрацювали домашній архів – фото, документи, відео. Зверталися до інтернет-ресурсів. Мені було цікаво дізнатися, чи легко керувати вертольотом, що потрібно знати і вміти, щоб стати льотчиком, хотілося вивчити, якими якостями повинен володіти військовий пілот у бойових умовах. Мені вдалося поспілкуватися з Владиславовими однокласниками, шкільними вчителями, викладачами, друзями, побратимами, записати їхні спогади. Ми відвідали місця вшанування загиблих героїв, де встановлені меморіальні дошки із фото мого брата – площу Соборності у м.Луцьк, Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Небесної Сотні [Дод.,с.29], військову частину у м.Новий Калинів Львівської області, де базується 12 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Віктора Павленка».

Уся робота написана на одному подиху, так, що проймає кожного. А особливо, коли особисто знаєш родину Левчуків, був знайомий з Владиславом. Вкотре переконуєшся: це справді золотий генофонд і цвіт нації, який сьогодні стоїть на захисті України і, на жаль, гине.

Тому надзвичайно важливо усвідомити, яку величезну і страшну ціну нині ми платимо за те, щоб Україна була, вистояла і розквітла. Важливо зберегти пам’ять про сучасних українських Героїв – таких, як наш земляк Владислав Левчук і багато-багато інших. Саме завдяки їхньому подвигу і самопожертві в України є шанс на майбутнє, який ми не маємо права знівелювати.

«Я вірю, що якщо ти більше за своє життя любив небо, віддав стукіт власного серця, щоб билося наше… і була Україна, то обов’язково маєш стати зіркою. Моєю зіркою. Тією, яка вміє сміятися… Вічного польоту тобі, братику…».

Хіба ці слова 13-річної сестрички Героя не зобов’язують кожного з нас робити щось для Перемоги України?!

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Volyn Nova.

Читайте також: Третьокласники з Луцька розмальовують сувенірні торбинки та підтримують ЗСУ.