
«Не мож, мила, ніяк без тя жити. Не мож, мила, не мож, мила, ніяк без тя жити», – здається, у пісні «Під облачком» Марія Бурмака заспівала саме про них.
Прожили у шлюбі 67 років й померли в один день
Це було кохання з першого погляду
На своєму віку закохані побачили так багато – і доброго, і страшного. У нещодавньому інтерв’ю mi100.info, пригадуючи своє дитинство, Параска згадувала про війну. Тоді разом із сім’єю тікала у ліс. Мама дівчини напекла хліба й роздавала його людям, які не встигли нічого взяти з собою. Коли повернулися додому, побачили, що все розгромлене...


Параска та Михайло, який із 1927 року і старший за свою кохану на 4 літа, познайомилися у свято на базарі. Вочевидь, це було кохання з першого погляду. Бо довго не зустрічалися, а майже відразу домовилися про одруження.
Весілля гуляли 2 дні. У перший вечір нареченій на щастя шили віночок із барвінку.
«Молоду колись дуже файно завивали. На віночок купляли ще завушниці, голова вся була у стрічках по два метри, тоді хустка і рантух. Тоді разом із молодим і музиками йшли до шлюбу», – пригадувала Параска.
Спершу молоді жили у батьків Параски, а згодом – збудували свій дім. У подружжя народився син. Параска працювала у колгоспі. А Михайла знали як майстра на всі руки. Цілому селу тесав дерево на будинки. А потім – в Івано-Франківську прокладав водопроводи. Кожну копійчину відкладали сину на майбутнє.
«Деколи думаю, що більше ніколи з нею не буду говорити, а потім обертаюся та й говорю далі».
«Трошки деколи з жінкою сваримося, а тут – вже і добре»
Михайло та Параска були щасливими одне з одним. Раділи внукам та правнуку. Будували своє життя, попри історію, яка навколо писала не найвеселіші свої сторінки. Звичайно, без сварок не обходилося. Однак закохані швидко мирилися.
«Трошки деколи з жінкою сваримося, а тут – вже і добре. Деколи думаю, що більше ніколи з нею не буду говорити, а потім обертаюся та й говорю далі», – пригадував Михайло.
В останні роки життя він був найстаршим чоловіком у селі. Подружжя часто навідували
рідні.
А їхню історію односельці досі переказують із захватом. Бо вона доводить: кохання є.
Христина САВЧИН.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Volyn Nova.
Читайте також: «Дозвольте своїми материнськими руками зігріти вам ноги».
