Ручна прокурорка Кучми після смерті 2 місяці пролежала у квартирі

 Колишня заступниця генпрокурора та вірна соратниця Леоніда Кучми Ольга Колінько померла на самоті після тривалої хвороби. Мертва жінка два місяці пролежала в квартирі. Її тіло знайшли зі значними ознаками гноїння лише після комунальної аварії: на сусідів знизу полилась вода. Колись гроза опонентів Кучми прожила всього 71 рік. Її єдина донька, яку вона виховала без чоловіка, померла через кілька тижнів після матері. І теж зачиненою у власній квартирі.

 «Всі конкуренти Даниловича розуміли, що до вироку суду вони можуть і не дожити...»

Заступниця генпрокурора Ольга Колінько в 1990-х та на початку 2000-х була чи не найвпливовішою жінкою в силових органах. Саме їй після звільнення з прокуратури Леонід Кучма довірив очолити «координаційний комітет», який працював при президентові і мав побороти корупцію та організовану злочинність. Насправді Колінько боролась виключно з тими, хто виступав проти самого Кучми.

Вона спілкувалась із незадоволеними виборцями тодішнього президента, які влаштовували пікети. Саме вона вела справу Павла Лазаренка. Колінько руйнувала репутації, кар’єри і навіть життя. Яскравий приклад – колишній нардеп Микола Агафонов (мав дружні стосунки з Лазаренком) та його агрофірма «Наукова». Колінько ще до закінчення розслідування заявила, що Агафонов винен у шахрайстві, крав бюджетні кошти. Його, незважаючи на важкий стан здоров’я, відправили в ізолятор. А, як виявилось пізніше, розпорядження щодо долі Агафонова давав сам Кучма.

Кар’єру і бізнес Агафонова знищили. В результаті він помер після інсульту. Практично жодну з гучних справ Колінько до логічного кінця не довела, але всі конкуренти Кучми розуміли: їхня черга – наступна, і до вироку суду вони можуть не дожити.

Саме Колінько публічно звинувачувала тоді ще генпрокурора Святослава Піскуна в тому, що він начебто займається комерційною діяльністю. Вона атакувала генерального прокурора в ЗМІ, робила заяви щодо численних порушень у прокуратурі. У 2003-му Кучма звільнив Піскуна. Сам ексгенпрокурор пов’язує це звільнення з розслідуванням убивства журналіста Георгія Гонгадзе. Мовляв, Піскуну погрожували, а Кучма не дав можливості закінчити справу.

«І впродовж двох-трьох тижнів ми б завершили першу фазу розслідування, встановили б виконавців. Але, на жаль, Леонід Данилович вирішив мене зняти з посади, призначив прокурором Геннадія Васильєва. Пукача відпустили, слідчу групу розпустили. І після цього справою стало неможливо займатися», – розповідав Піскун.

... У 2000 році керівник Соціалістичної партії Олександр Мороз заявив, що він володіє таємними записами розмов президента Кучми і високопоставлених урядових чиновників, які проливають світло на вбивство Гонгадзе. Кучма розмовляв з міністром внутрішніх справ Юрієм Кравченком і головою СБУ Леонідом Деркачем. У розмові, яку записав та оприлюднив співробітник служби охорони президента майор Микола Мельниченко, Кучма говорить

Кравченку: «Володя (Литвин. – Ред.) каже: «Потрібно, щоб його (Гонгадзе. – Ред.) чеченці вкрали та вивезли до Чечні нах*й, і викуп попросили». Обезголовлене тіло Гонгадзе знайдено 2 листопада 2000 року в Таращанському лісі приблизно за 100 кілометрів від Києва.

Колінько організувала кримінальне переслідування і проти Мороза, який презентував журналістам «касети» з розмовами Кучми. А проти Піскуна, який розслідував убивство журналіста, вона запустила інформаційну кампанію. У 1996-му Колінько намагалась потрапити в парламент, її навіть обрали народною депутаткою від Львівщини. Проте Верховний Суд результати голосування скасував через численні порушення. На одномандатному окрузі за прокурора голосували навіть «мертві душі».

На самоті, без влади та грошей...

Через 19 років після звільнення з прокуратури та закінчення політичної кар’єри Кучми його вірна соратниця Колінько померла на самоті. «У нас не такий будинок... Це точно була радниця Кучми?» – здивувалась новиною про смерть Колінько одна з її сусідок.

OBOZ.UA вдалося знайти адресу померлої жінки. Серед десятків опитаних сусідів не знайшлось жодного, з ким спілкувалася Колінько чи її донька. Вони вели усамітнений спосіб життя. «Я у мами спитала, каже, що там дійсно була жінка. Завжди така обережна, стримана. Але точно таких, щоб сильно багатих, тут у нас не було, це звичайний будинок», – розповідає сусідка Колінько.

Журналіст Андрій Дерепа ще 2003-го у своїй публікації згадував, як «зливи» інформації від адміністрації президента Кучми озвучувала особисто Колінько. «З адміністрації попросили організувати «витік свіжої інформації» та повідомили, що з нами зв’яжеться Ольга Колінько. У понеділок, 27 лютого 1995 року, мені зателефонувала Колінько, попросила зустріч. За годину я провів її без подання документів (для конспірації) через пост охорони будівлі

«Преса України». Вразила її зовнішність: безформне рожеве пальто з глибоко насунутим на обличчя капюшоном та великі темні окуляри», – писав Дерепа.

У 2003-му після звільнення Пінчука в ЗМІ прогнозували призначення Колінько генеральним прокурором. Проте вона лише повернулась на посаду заступника генерального прокурора. У 2005 році, коли Кучма пішов з політики, Колінько вийшла на пенсію...

На самоті, без влади та грошей. Так закінчила своє життя одна з найвпливовіших жінок у прокуратурі, яка ще понад 20 років тому мала всі шанси обійняти пост генерального прокурора. Завдяки Кучмі вона побудувала кар’єру, її використали, а потім її долею не цікавився ані колишній шеф, ані колеги – про неї просто забули.

Гліб ІВАНОВ, oboz.ua.

Читайте також: У «Телемарафоні» показали карту, на якій Крим – частина росії.