Гордість профспілки – народний аматорський колектив «Освітянка», спів якого – окраса кожного концертного дійства на Горохівщині.
Команда волинських освітян Євгенії Карп’як допомагає бити путіна
Цими днями в Горохові відбулася важлива подія для педагогів – пленум Об’єднаної організації профспілки працівників освіти і науки України Городищенської сільської, Горохівської міської, Мар’янівської селищної громад
За словами освітянки Євгенії Карп’як, яка протягом 23 років очолює цю потужну спільноту, війна з росією докорінно змінила задуми й плани спілчан, однак агресії виявилося не під силу здолати їхню віру в себе та впевненість у правильності своїх рішень, тому на черговому засіданні підбили підсумки роботи в умовах воєнного стану й пораділи гарній новині.
У мирні дні вчителі та юнь завжди раділи запрошенню пані Жені побувати на екскурсіях мальовничими місцями України. В реаліях війни їздили хіба що на молитву за воїнів у Жидичинський монастир та Пересопницю. Прикро, звісно, що через нашестя російської орди дорослі й діти не мають змоги бувати в чудових місцях відпочинку, скажімо, в спортивно-оздоровчому таборі «Супутник» чи в улюбленій «Веселці», що в лісі неподалік Горохова.
– За домовленістю голови Волинської обласної організації профспілки працівників освіти і науки Василя Грановського та голови профспілки працівників освіти Литви Егідіюса Мілешінаса двоє дітей із Борочича й Звинячого, чиї батьки перебувають у зоні бойових дій, відпочивали у Литві, але ми віримо, що ці щасливі дні в життя всіх наших дітей повернуться з Перемогою, – переповідає Євгенія Карп’як настрої спілчан. І додає, що з перших днів війни її колеги одностайно налаштовані бути товариством, діяльність якого найперше потрібна для ЗСУ. Частину коштів – 227 055, 41 гривні – скерували на матеріальну допомогу родинам, чиї чоловіки та сини стали в ряди захисників, на лікування поранених, придбання генератора для 100-ої окремої бригади територіальної оборони, купівлю ліків, тканини для пошиття розгрузок, аптечок, плащів, одягу, засобів гігієни, смаколиків та іншого, без чого бійцям не обійтися на передовій. Кошти також вкладали в придбання автівок для військових, а народний аматорський колектив «Освітянка» взяв участь у благодійній коляді «Повертайся додому живим», яку горохівчани ініціювали задля миру ще в роки АТО.
Водночас Євгенія Василівна констатує: «Профспілка дбала й дбатиме про здоров’я освітян, тому вже, так би мовити, традиційно, минулоріч було ініційовано мамографічне обстеження, яке на пересувному мамографі зголосилися пройти 239 жінок. Загалом на онкологічні операції, лікування різних захворювань скерували 548 900 гривень».
Потрібних справ на рахунку дуже багато. А ще, коли не було війни, Євгенія Карп’як ревно берегла історію освіти краю в книгах земляків. Зазвичай тонкі натури – поети й піснярі – приносять їй одкровення своєї душі, заримовані у вірші чи ліричні пісні. І ось тоді ця неймовірна жінка ладна подарувати крила натхнення для кожного – і зрілого автора, і поета-початківця: найкращі твори талановитих колег пані Євгенія упорядкувала в поетичні збірки
«Духовні скарби вчителя», «Пульсуючі джерела», «Серця, наповнені любов’ю», про найдосвідченіших розповіла у книгах «Леонід Чучман: педагог, краєзнавець, художник, поет», «Сузір’я вчительських доль», багатьом іншим словолюбам не відмовила у фінансовій допомозі на видання авторських доробків.
А цими днями у видавництві «Надстир’я» побачило світ нове видання, над яким Євгенія Василівна працювала майже два роки. Книгу «Профспілка працівників освіти і науки Горохівщини: погляд із висоти прожитих років» лідерка присвятила 75-літтю профспілкової родини, яке скромно відзначалося торік. На сторінках цієї скрупульозної праці – сотні цікавих фактів, доль, звершень, успіхів, одкровень, роздумів, мрій, прізвищ людей, які жили і живуть мудрим кредо: «Якщо ми єдині – ми непереможні!».
Леся ВЛАШИНЕЦЬ.
