Від вибухових хвиль у лікарні розліталися вікна й двері, а вони зносили важкохворих із верхніх поверхів...
Коли закінчиться війна й настануть Перемога, мир, чимало українців, які залишили свої оселі під шквальними обстрілами ворога, мабуть, таки повернуться додому. А для багатьох рідними стануть земля і люди, серед яких у хвилину біди переселенці знайшли підтримку і другу домівку
– Горохів дуже гарний. Затишний, зелененький з весни й не похмурий навіть узимку – він чимось схожий природою і вродою на наш Ізюм, хіба що він менший, – щиро ділиться почуттями герой цієї публікації Василь Крикун. Цьогоріч у березні виповниться два роки, як він із дружиною Вірою й 11-місячною донечкою Мар’яною приїхав на Волинь. Усе тоді їх насторожувало невідомістю, непевністю, невизначеністю. Жити знову повноцінно настільки допомогли горохівчани, що тепер пан Василь каже: Горохівщина може стати їхньою другою батьківщиною
А ворог уже бувна околиці палаючого Ізюма
День 24 лютого 2022 року для Віри й Василя почався з телефонного дзвінка друга-харків’янина. «Війна! На Харків летять ракети», – лише й мовив тоді, а як Василь не повірив, то абонент відвів слухавку від вуха кудись убік, увімкнув гучний зв’язок – й ізюмівці жахнулися: здавалося, що вибуховий рев, дзенькіт битого скла й загрозливий гуркіт розрухи були зовсім поруч.
В Ізюмі Василь Крикун працював лікарем-рентгенологом. У свої 37 років завідувач рентгенологічного відділення комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської
Богоматері» зажив авторитету й поваги. Був вірним клятві Гіппократа на своєму посту й тоді, як прильоти вщент зруйнували приміщення поліції, військкомату. Від ударів вибухових хвиль у лікарні розліталися вікна й двері.
Медики, які залишилися, ризикуючи власним життям, зносили важкохворих із верхніх на нижні поверхи, а в ніч із 5 на 6 березня їм на порятунок привезли студентів, які у Граково потрапили під розстріл БТР.
Ворог зруйнував теплові, водопостачальні, електромагістралі. Його авіабомби летіли просто на адміністративні будівлі та житлові багатоповерхівки. У ті жахливі дні 5–6 березня 2022 року Віра, Василь і Мар’яночка рятувалися в підвалі у будинку Віриних батьків. У ньому було моторошно від темряви й холоду, на вулиці ж бо стояв 17-градусний мороз. А коли стрілянина з околиць наблизилася, здавалося, впритул, молода сім’я наважилася виїжджати з холодного, голодного, охопленого вогнем міста.
«У Горохові вас приймуть хороші люди…»
Їхати вирішили в напрямку Львова. На ходу придумували варіанти можливого тимчасового житла. Порадою допомогла Вірина родичка.
– Прямуйте на Волинь, у Горохів. Там вас приймуть хороші люди, – заспокоїла. І невдовзі Крикунів у центрі міста стрічав знаний на Волині хлібороб Василь Щерблюк, а відтак у своєму домі познайомив ізюмівців з усією родиною.
Сім’я Крикунів – далеко не перші жертви з місць бойових дій, яким дають прихисток Щерблюки. У хаті депутата Волинської обласної ради Тараса Щерблюка і його дружини Оксани, депутатки Горохівської міської ради, директорки ПП «Макс КОМ», переселенці живуть із перших днів російської агресії. Це подружжя, яке має друзів і партнерів по аграрному бізнесу чи не в усіх регіонах України, безвідмовно й безкорисливо зголошується допомогти гостинністю друзям своїх друзів, у яких війна відібрала дім, роботу, можливості.
А Вірі й Василеві, з рук яких мило й довірливо поглядала їхня доня Мар’яна, Оксана Володимирівна й Тарас Васильович віддали в тимчасове користування свою квартиру. Наступного ж дня, за словами Василя Валерійовича,
Щерблюки-депутати поцікавилися, чи не бажав би він працювати?
Тими днями ТОВ
«Трейд мед компані-Т», співзасновником якого є Василь Тарасович Щерблюк, облаштувало кабінет під комп’ютерний томограф. Невдовзі було придбано й обладнання, а досвід приїжджого фахівця на фоні дефіциту медиків у невеликому місті завжди на вагу золота.
Досвід приїжджого фахівця на фоні дефіциту медиків у невеликому місті завжди на вагу золота.
Вочевидь, хороші відгуки про лікаря з Ізюма не забарилися і від пацієнтів, і від колег, тож із 1 лютого 2023 року в.о. головного лікаря КП «Горохівська багатопрофільна лікарня»
Ігор Лащикв вірив Василеві Крикуну посаду завідувача відділенням з інфекційного контролю. До слова, у Василя Валерійовича є перспектива отримати власну квартиру. У Горохові цьогоріч закінчуються роботи з реконструкції колишньої недобудованої поліклініки. Три сучасні квартири забудовник скерує у власність Горохівської міської ради, на сесії якої ще раніше було вирішено поселити в них сім’ї лікарів із правом приватизації (попередньо після 10 років проживання).
Все ж запитую в свого новоспеченого земляка, чи має ще які проблеми чи побажання? У відповідь чую:
– Проблем нема, є вдячність горохівчанам, які їх вирішили невимушено, доброзичливо і людяно. Є багато мрій. Найголовніша з них – про Перемогу й мир, інші – про зустрічі з рідними, друзями й колегами в Ізюмі, про щасливе дитинство донечки… Їй уже 2 рочки й дев’ять місяців… Невдовзі піде в один із горохівських дитячих садочків!
* – «Цей обліковий запис на сайті volyn.com.ua створений та обслуговується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю відповідальністю редакції газети «Волинь» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу».
Читайте також: Тепер за волинську команду «Житлобуду-2» моляться і переселенці з місць бойових дій (Відео).