«Захід готується до масштабної війни з росією, і це – хороша новина»
Найяскравіші за тиждень думки і цитати
Дональд ТУСК, прем’єр-міністр Польщі, про «нейтральних» західних політиків:
«Хтось колись сказав, що найтемніше місце у пеклі зарезервоване для тих, хто у час військового конфлікту вдає нейтральних. Сьогодні кожен, хто у вільному світі вдає нейтрального, хто вдає, що має рівне ставлення до України і росії, заслуговує на це найтемніше місце у політичному пеклі».
Сергій ЛЕЩЕНКО, радник керівника Офісу Президента України, вважає, що країнам ЄС варто зупинити допомогу українським біженцям, щоб вони повернулися додому:
«Поверненцям не довелося б воювати в окопах. Але вони можуть купувати українські продукти в супермаркеті в Україні і платити за оренду квартири в Києві, користуватися поліклініками та аптеками і платити податки, щоб ми могли фінансувати школи. Ваші гроші (переселенців. – Ред.) відсутні в економіці. І ситуація стає дедалі складнішою».
«Останнім часом у деяких проханнях донатити прямо агресія відчувається, шантаж, наїзд і ультиматум, одним словом – розпач. Його можна зрозуміти. Але важливо розуміти й інше. Дуже великий відсоток людей, які донатять, – це бідні або середній клас, яким найважче сьогодні виживати, які фізично не зможуть багатомільярдні промахи влади довго вивозити на своїх плечах. Чим далі падає рівень життя, тим менше змоги в людей.
Тому збори й зупиняються. Вимоги, погрози, ультиматуми мають з більшою силою спрямовуватись до уряду, а не до народу… Коли вивішуєте заклики, то майте повагу до чужої копійки і трохи розуміння».
Інна СОВСУН, народна депутатка, про заяву Верховного головнокомандувача України Володимира Зеленського про те, що не треба мобілізовувати 500 тисяч людей:
«Це означає, що демобілізації, про яку так довго говорили, у нас не буде? Чи є якась магічна математика, при якій можна демобілізувати одних і не мобілізувати інших?».
Єгор ЧЕРНЄВ, народний депутат, про готовність до переговорів, які нібито посилає путін і про які пише видання Bloomberg:
«Швидше за все, це – вкид і провокація кремля. Мета – прозондувати настрої на Заході та в Україні, подивитися, наскільки всі ми втомилися й розм’якли, і який ще в нас залишився психологічний ресурс спротиву. А далі – коригувати свою військову й економічну стратегію».
Рустем УМЄРОВ, міністр оборони України, під час промови на 18-й зустрічі «Рамштайн» заявив, що навіть за шестиразової артилерійської переваги ворог не зміг досягти суттєвого результату:
«Уявіть, як би змінилася ситуація на полі бою, якби пропорції були 1 до 1. Тому для України вкрай важлива ваша постійна підтримка та збільшення пакетів військової допомоги».
«Гіркін у тюрмі – це іронічна насмішка над усіма ідеологічними патріотами і імперцями рф. Утім, ситуація може стати ще іронічнішою, якщо він піде на фронт як зек».
Сергій ТАРАН, політолог, про зміну у свідомості західних політиків:
«Захід готується до масштабної війни з росією, і це – хороша новина. Холодним душем для Європи стала перспектива обрання Трампа, який не збирається вкладатися у безпеку Європи. І тому у власну безпеку Європа вимушена вкладатися сама.
Але найголовніше, що у масовій свідомості європейців стався справжній кремлівський переворот. Якщо раніше винуватцем війни в уяві європейців був путін, то зараз, попереджаючи про війну на десятки років наперед, європейці наважуються робити висновок, що винувата вся його важкохвора країна… Нарешті».
«Ми не можемо ігнорувати той факт, що демографічні показники сьогодні падають. І ця тенденція розпочалася ще задовго до початку повномасштабної війни. Отже, упродовж останніх десятиліть кількість випускників шкіл весь час поступово зменшується, тож та мережа університетів, яка функціонувала ще 30 років тому, сьогодні неактуальна. Іноді ми буквально фінансуємо стіни закладів і пам’ять про їхні попередні досягнення, а не розвиток якості освіти в них тут і зараз».
Богдан БУТКЕВИЧ, журналіст, про зупинку допомоги США Україні:
«Судячи з трешу в США, Україні дійсно слід готуватися до того, що ми залишимося без американської допомоги. В принципі. Чи готові ми до цього? Страшне направду питання… Чи може як противага виступити один ЄС – у мене величезні сумніви. Стратегічно ситуація для нас стає все більш складною, м’яко кажучи…».