Нацвідбір на «Євробачення» засвідчив: обирати Президента України можна тільки наживо
Якщо навіть випробування Євробаченням «Дія» не пройшла, як можна на неї сподіватись настільки, щоб довіряти їй вибори глави держави? Й що потім – «Вибачте, наразі результати не встановлено – можливо, з’являться якимось чином завтра»?
Справа не стільки у відтермінуванні на добу, скільки в тому, що за цю добу можна зробити за бажання з результатами.
В мордорі онлайн-вибори запроваджують лише тому, що за цим процесом там взагалі ніхто ззовні не спостерігає – хіба що якісь азіатські сателіти.
З таким самим успіхом там могли б запропонувати громадянам о певній годині просто водночас вигукнути прізвище бажаного президента – й інтегральний звукорозпізнавач одразу б видав найточніші й найшвидші підсумки.
Звичайно, є країни, які вміють усе, що робиться за допомоги електроніки, ефективно контролювати. Але й навіть там невідомо, чи не втрутиться той самий мордор і чи не переверне всі результати догори дриґом.
Україні ж, як ми тепер бачимо, щоб усе завалити, й ворог не потрібен. Хоча він є. Як є й вітчизняні потенційні спотворювачі-фальсифікатори. Тож тільки наживо. Без онлайн-експериментів. Одна справа – просто зіпсувати величезне шоу й зовсім інша – оголосити не того головою держави.
Найгірший аргумент за онлайн – а ми інакше зараз не можемо. Не можемо – то й не треба. Але це не привід називати виборами те, що ними аж ніяк не є.
Олександр КІРШ, економіст, блогер obozrevatel.com.