«Дорогий проєкт»
– Я вважаю, що діти – це дуже-дуже дорогий проєкт. Треба добре усе зважити, перш ніж їх народжувати, – ділилася переконанням знайома дівчинина
Слухала її – і в цю мить думки мої ділилися навпіл. Слова справедливі, та водночас чогось їм бракувало. Якась моя частинка надзвичайно хотіла, щоб майбутня мама перестала важити щастя, виховувати дитину суто на терезах грошових. Інша «я» думала, що таки з грішми дітей ростити легше, менш нервово, веселіше. Хоча мій найстаршенький хлопчик – родом з 1990-х, коли на роботу ходили безплатно. Та ні, про нього не скажеш «вимушено дешевий проєкт»! Він дорогий, навіть найдорожчий! Кожен із моїх чотирьох дітей – такий, але точно не через те, що десь у моєму мозку складені умовні листи-файли з видатками і прибутками. Бо ж, якщо бути справедливою, то треба придумати ще й умовні одиниці для виміру батьківської радості, страждання, гордості, розпачу і навіть сумішей протилежних емоцій, які відчуваємо з волі наших синів та дочок. У моїй скарбниці емоційних згадок – і тапочки, які приносив зранку мій найменшенький, коли мав два роки (він поставив їх лівий замість правого, але яку «солодку» мить я пережила), маю собі у пам’яті й букет троянд, які доставив кур’єр від моїх хлопців зі столиці, а ще там перше печиво, зготовлене донькою. Загалом у ній стільки всього, що коли починаю згадувати, то, здається, душа набухає, мов той пуп’янок навесні, і десь всередині народжується щось дуже-дуже святкове.
Хочу передати знайомій дівчинині бодай крихточку цих неповторних відчуттів, які купчаться під гаслом «найдорожчі моєму серцю «проєкти»». Чомусь мені так важливо, щоб доля допомогла їй якнайшвидше влаштувати зустріч з її першим малятком і – дай Боже – з наступними. Нехай це буде і тоді, коли на її сімейному рахунку може не вистачати скількись там гривень чи біткоїнів. Тож оповідаю, як одне з моїх горобченят якось прийшло до мене із надзвичайно важливим повідомленням і одночасно відкриттям для самого себе: «Мамо, я так тебе люблю!». На яких вагах важити ту гарячу хвилю, яка затоплює тебе в ту мить, а потім тримається десь у куточку десятиліттями? І я уже вголос погоджуюся, що діти – не просто дорогий проєкт: насправді він неоціненно-прекрасний і най-найдорожчий!
Маєте свої відкриття, як жити з дітьми дружно й цікаво, діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».