Пораненому воїну кістку з гомілки пересадили у щелепу

Уперше щелепно-лицеві хірурги Центру НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN) у Львові самостійно – без допомоги іноземних колег – виконали складну мікрохірургічну операцію з реконструкції нижньої щелепи. Захисник, який пішов на фронт, щойно ставши повнолітнім, майже два роки чекав на цю операцію.

Пацієнт – 25-літній Андрій Грушко з Херсонщини. Як тільки йому виповнилося 18 років, він вирішив доєднатися до війська. На початку повномасштабного вторгнення ніс службу на Донеччині. Там 12 березня 2022 року уламок російського снаряда розтрощив молодому воїнові щелепу та мало не позбавив життя.

«Це був звичайний день на фронті. Ми тримали позиції та стежили за противником. У той час, коли прилетіло, я дивився в бінокль. Вибухова хвиля мене оглушила. Говорити я не міг, не міг зорієнтуватися в просторі, навіть не зрозумів, що сталося», – ділиться обставинами свого поранення Андрій.

Це одна із найважчих операцій у щелепно-лицевій хірургії. Адже, аби гомілкова кістка прижилася, треба ювелірно з’єднати безліч маленьких судин – завтовшки всього з людську волосину.

Уламок боєприпасу буквально розірвав йому пів обличчя. Побратими змогли зупинити масивну кровотечу та евакуювати важко пораненого воїна.

Через відсутність частини кістки і зубів, молодий чоловік увесь цей час не міг нормально харчуватися: жувати та їсти тверду їжу. Аби це виправити, хірурги вставили у щелепу захисника титановий імплант, але, на жаль, він не прижився.

Залишився ще один спосіб допомогти пацієнтові – замістити відсутній фрагмент його власною кісткою. Це одна із найважчих операцій у щелепно-лицевій хірургії. Адже, аби гомілкова кістка прижилася, треба ювелірно з’єднати безліч маленьких судин – завтовшки всього з людську волосину. Львівським хірургам це вдалося. Потім фахівці зшили усі судини та «закрили» рану клаптем шкіри пацієнта. Складна мікрохірургічна операція тривала 14 годин.

Кістка прижилася. Вже через два тижні після відновлення обличчя Андрій зміг поїхати до дружини та маленького синочка. «Життя – дуже дорога річ, особливо це розумієш, коли ти на межі життя та смерті. Саме тому я не хочу забирати шрами і шліфувати рубець, аби не забувати про цінність кожного моменту», – каже захисник.