Забути про «як справи». Колонка мами чотирьох дітей
– Розповідай, що там у школі, що цікавого? – Та, нормально… – Але твоя відповідь не на моє запитання
Нині у соцмережах батьки активно поширюють допис про те, як правильно запитати дитину, як минув її день, про самопочуття. Грамотно поставлене питання, справедливо зазначає невідомий автор допису, допоможе таки отримати важливу інформацію. В іншому разі, якщо поставити найпоширеніше запитання: «Як справи?» – дитина звично сховається за відповіддю «нормально». У мене найменший син намагається відбутися отим «нормально» навіть тоді, якщо цікавлюся «правильно». Він такий, що любить розповідати про себе під настрій і за бажання. А от із донькою - усе навпаки: вона чекає, коли домашні до неї виявлять увагу, запитуючи. Хоча трапляються й дні, коли прикривається «нормально», наче щитом. То як же спонукати дитину відкрити душу?
У дописі, який справедливо облюбували батьки, автор пропонує розпитувати, що найцікавішого було в цьому дні, що не зрозумів сьогодні, чи хтось зробив щось кумедне та навіть чи пишався сьогодні собою. Це запитання – про деталі дня, про відчуття. І насправді запитань можна скласти дуже багато. Вони важливі, бо зміцнюють зв’язок між дитиною і батьками. Уважність і цікавість до сина (доньки) як до особистості – те, що нашим чадам і цінно, і необхідно у будь-якому віці. Якщо запровадити таку традицію, то дитина зрештою буде ділитися наболілим або ж радісним, не чекаючи, коли її зачепить мама чи тато. Цінно таке і дорослим: у них не буде ситуацій, коли очі лізуть на лоба від несподіваних неприємних сюрпризів про поведінку начебто такої смирної дитини, у якої завжди все «норм».
Проблема може виникнути через те, як започатковувати звичку цікавитися життям дитини. Чим старша донька (син), тим незвичніше їй (йому) буде сприймати раптовий інтерес з боку старших. Але це та ситуація, коли краще пізно, аніж ніколи. Ну, і з власного досвіду скажу: настане час, коли дитина візьметься «повертати» запитання. На «Як справи?» вчилася відповідати і я. І швидко зрозуміла, що мої відповіді й інтонації трактувалися за радикальною шкалою, як це й властиво підліткам, або як взаємини рівних, або як зневага.
Маєте свої відкриття, як жити з дітьми дружно й цікаво, діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова – 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Оксана КОВАЛЕНКО, мама.