На Волині поцікавилися, хто носить на собі «сніг і веселку»?

Утім, почекайте ще хвильку. Перед тим, як остаточно відкрити вам карти, маємо нагадати запитання, в якому ми і заховали «коханця», якого треба «змінювати кожні три місяці». Хоча кожен із нас та-а-ак прив’язується до нього.

«Гранатобуз із секретом» – 5 (2024)

Коли в особливі дні ви забуваєте цей предмет вдома, то почуваєтесь ніяково. І чоловіки, і жінки, і старий, і малий. Хоч зазвичай тримаєте його вдома. Іноді в «ув’язненні». А дехто постійно носить його із собою, хоча цього «коханця» рекомендують змінювати кожні три місяці. Нині «він» є вже й електронний. Звісно, приносить задоволення. Щодня. І не раз.

Асоціативний ряд із цим предметом: «тепер уже не свиняче «діло»; «майже як у «Казці про Царя Салтана»; «носить сніг і веселку»; «борсучий, але не жир»; «має не тупеньку посестру»; «геть як бджілка-трудівниця», «пов’язана з «особливими макаронами», «ліс» і «коні вже не винні».

Що за предмет ми заховали у гранатобузі?

Друзі, і цього разу ми не будемо тягнути кота за хвоста, а одразу оголошуємо відповідь: це – зубна щітка. Так-так, ніяких високих матерій у своїх завданнях ми від Вас не вимагаємо, тож просто уважніше придивіться довкруж, коли читатимете наше нове запитання.

До речі

Перша зубна щітка зі щетинками з’явилася в Китаї. Вважається, що це сталося в роки правління династії Танг (619–907 рр. н.е.). Свиняча щетина, кінське і борсукове волосся – матеріали, з яких виготовляли перші щітки.

В Європі вони  з’явилися тільки в 17 столітті, коли китайські мандрівники завезли їх на захід.

Англієць Вільям Еддіс першим запровадив промислове виробництво зубних щіток у 1780 році. Вважається, що сидячи у в’язниці за масові заворушення, він спроєктував власну зубну щітку. Ручкою стала тваринна кістка, в якій він висвердлив дірочки. У них Еддіс вставив свинячу щетину, що випросив у охорони, і закріпив її клеєм. Після звільнення він використав свою ідею для масового виробництва щіток і створив компанію Addis, яка діє і понині.

Перша щітка з нейлоновою щетиною побачила світ лише в 1938 році, і вона швидко замінила щетину з натурального волокна, яку зазвичай використовували  раніше...

А хто з наших учасників надіслав правильну відповідь – «зубна щітка» – дізнаєтесь уже із фейсбук-сторінки Грицька Гарбуза, а також на сайті volyn.com.ua.

Нам же час знову вас інтригувати. Тож поїхали!

«Гранатобуз із секретом» – 8 (2024)

Одразу скажемо: сьогодні ми заховали « гаряче слово». Лексему-порівняння у відомому багатьом всім творі. Поряд із ним згадуються або причетні до створення цього українського шедевра: «соловейко», «дівочі очі», «прізвище відомого українського поета у родовому відмінку», «син «подарунка Всевишнього», «водність», «гребінь» (особливий), «ворожба», «сум», «Цар», «височина», «краса», «пора року», і, звісно, – «кохання».

Що за слово ми заховали у гранатобузі?

Слово-відповідь треба надіслати до 30 березня (включно) тільки у вигляді повідомлення на телеграм-номер Грицька Гарбуза: 066 133 86 88, обов’язково вказати після слова-відповіді у дужках ще й своє ім’я, прізвище і регіон, який представляєте (наприклад: «Перемога» (Валерій Залужний, Житомирщина).

А історії, як шукали відповідь (що вразило, які були труднощі, хто допоміг розгадати), надсилайте на електронну адресу [email protected] або просто лишайте в коментарях під запитанням на фейсбук-сторінці Грицька ГАРБУЗА (за цим QR-кодом ви можете зайти на неї з будь-якої частини світу).

Приємних Вам пошуків без повітряних тривог!

Читайте також: Чому не можна ворожити на свою долю? Роз’яснення священнослужителя з Волині​.