«Приватна справа». Колонка волинської мами 4 дітей

Таке пояснення 7-річної дитини забере дар мови хоч у кого. Перші секунди мене охопило обурення, потім – сміх, а врешті-решт – бажання поставити пуцьвірінка на місце. 

Звісно, нинішні діти особливі тим, що і ми, батьки, їм дісталися особливі. Більшість з нас знає про дитячу гідність та особистий простір та намагається будувати стосунки мало що не на рівних.

Інакше б, очевидно, і фраз про приватні справи не народжувалося. Зрештою, десь же те дитя почуло такий вислів, і він припав до душі, запам’ятався не випадково, а тому, що вдало вписався в уявлення про світ і місце дитини в ньому. То як же на таке реагувати?

Звичайно, спокійно. Гідність не береться одразу в дорослому віці – вона плекається змалечку. А це саме той паросток. Переконана, фраза про приватні справи – намагання заявити про свою гідність. Може, недоладно, грубувато. Якщо перекласти її інакше, то вона нагадує мені спробу людини, яка дуже мало знає про навколишність, вивчити її кожним можливим способом. Це так нормально! Правда, потребує корекції. 

І тут уже я вивчаю незвідану територію. Бо ніхто з моїх трьох старшеньких не заявляв так безапеляційно про приватність, коли йшлося про прибирання. Чесно, не знаю, з чого почати розмову. Але вирішую поділитися емоціями. Кажу сину, що якось ті його слова різонули мені слух і чомусь мені неприємно, як оце він висловився. Він дивиться на мене спідлоба. За 7 років спільного життя знаю про нього, що він не любить здавати назад і страшенно не любить вибачатися. Далі кажу, що справи бувають більш або менш приватними. А є такі, що стосуються інших людей. Наприклад, лад у хаті ми наводимо всі разом, кожен у тій частині, за яку відповідає або на якій лежать його речі.

От і виходить, що приватна справа кожного в цьому випадку є корисною і важливою своєчасністю, і мені так хочеться швидше йому подякувати, коли він справиться зі своєю. Він реагує так, що тішуся: каже, що наступного разу пошукає інші слова замість «приватна справа». Про час прибирання мовчить. Мовчу і я. Мені важливо, що він вловив головне: зачепив мене не неробством, а нечемністю. 

Маєте свої відкриття,  як  жити з дітьми дружно й цікаво, діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова – 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».

Оксана КОВАЛЕНКО, мама.

Читайте також: Під ранок над обласним центром Волині пролітала російська крилата ракета​.