Фрагмент благодійного концерту 25 лютого цього року.
Волинський священник-волонтер: «Більше мільйона – на дрони, а їх – уже ціла рота!»
Лише за останній календарний рік таку потужну підтримку Збройних сил України забезпечили прихожани двох парафіяльних храмів ПЦУ на Маневиччині (Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії з Маневичів та Покрови Пресвятої Богородиці із Серхова), настоятелем яких є священник Михайло Мельничук (на фото)
Отець Михайло розповів, що з цією метою в Маневичах було організовано чотири благодійні концерти (крайній — 25 лютого. – Авт.), в яких брали участь два парафіяльні хори та світські колективи. Вони виконували богослужбові твори, псалми, пісні на релігійну тематику.
Він також наголосив, що такими заходами хоче мобілізувати людей «сплячих», які ще тільки починають долучатися до церковного життя і до підтримки наших військових. А концерт, святкова торгівля смаколиками на подвір’ї храму стимулюють більше людей сюди приходити. У такі дні ще й виводять озвучення на вулицю.
Тим паче, що кожного такого заходу запрошували одного спеціального гостя – хор із Луцька, Ковеля та з інших населених пунктів нашої області.
– Я навіть гадки не мав, що під час цих концертів вдасться зібрати колосальну суму (більше мільйона гривень), і ми зможемо таку кількість безпілотників закупити. Їх уже – повноцінна рота (з двох парафій – Маневичі та Серхів). Це – 69 FPV-дронів, ударних, бойових «конячок».
– Перший раз, коли купував дрони, було дуже страшно – 100-відсоткова передоплата. Треба було незнайомій людині віддати в руки більше 200 тисяч гривень, зібраних у інших людей, і чекати...
Крім того, ми купували й передавали бійцям і «Мавіки» (розвідувальні квадрокоптери, як і «Аутели»)... Допомагаємо, переважно, воїнам-вихідцям із Маневичів, із району, батьки, родичі яких є нашими прихожанами. «Своя сорочка – ближча до тіла», – по-простому каже отець Михайло.
Часом військові надсилають йому відео, мовляв, «працювали сьогодні тим дроном, який ви привезли». Нерідко й озвучують йому свої запити саме на цю техніку.
До слова, священнослужитель вже багато про неї начитався, розпитав у фахівців, які виготовляють безпілотники різного призначення, і у військових, які з ними безпосередньо працюють.
– Перший раз, коли купував дрони, було дуже страшно – 100-відсоткова передоплата. Треба було незнайомій людині віддати в руки більше 200 тисяч гривень, зібраних у інших людей, і чекати... Але, дякувати Богові, з тією людиною і досі співпрацюю, – не приховує отець Михайло.
P.S. Про те, яким був його шлях до служіння Всевишньому, про життя та війну – у нашому інтерв’ю в одному з наступних номерів «Волині».
