А вам слабО відгадати заховане?
Що сьогодні заховали журналісти з Волині: «Навіщо на нього витрачати гроші, якщо є газети?»
А ще – лопух, трава, сіно чи... каміння і грудочки землі
Переконаний, після цих слів у заголовку і підзаголовку більшість із наших учасників конкурсу вже знають, що ми заховали у гранатобузі. Тож читайте ще раз – і з’ясовуйте, з якого місця в запитанні пішли хибною дорогою. Звісно, не всі: бувалих у бувальцях наших гравців «обвести навколо пальця» – ой і не просто...
«Гранатобуз із секретом» – 9 (2024)
«Сестру» цього предмета більшість із наших читачів сьогодні тримали в руках. Хоча загалом його визнає лише кожен третій землянин. Чесно кажучи, я думав, що їх має бути значно більше. Проте світ чимало століть обходився без нього – і зараз спокійно дає собі раду. Звісно, не суперцивілізований світ. Бо років 50 тому в СРСР його появу не сприйняли. Довелося добровільно-примусово агітувати за його придбання – і так загітували, що він перетворився на дефіцит. Утім, більшість країн Сходу й нині його вважають вульгарним.
Асоціативний ряд: «Ну, постривай!», «жнива», «колір поразки», «дорога», «колір вовка», «помічник від облисіння», «колір фламінго», «перший – прямокутник», «антилівша» і навіть «засіб для маскування в найсильнішій армії світу».
Що за предмет ми заховали у гранатобузі?
Це важко уявити, але в наше століття неймовірного технічного прогресу туалетним папером (це – відповідь на запитання) користується менше третини населення планети. Хтось із землян не має доступу до подібних надмірностей, а хтось традиційно вважає за краще інші способи туалетної гігієни.
Так, за ісламськими правилами, спочатку треба витиратися грудками землі або каменями, підмиватися водою і вже потім витиратися тканиною. Тому там чоловіки у своїх тюрбанах носять шматки землі та невеликі ємності з водою. В арабських країнах та Індії до сьогоднішнього дня найбільш популярною є... ліва рука. Безсумнівно, після цього її ретельно миють. Багато арабів вважають застосування туалетного паперу моторошним видовищем, адже за його допомогою неможливо досягти абсолютної чистоти.
Що казати, коли масовий випуск туалетного паперу в СРСР був налагоджений лише 1969 року на Сяському целюлозно-паперовому комбінаті (Ленінградська область росії). І спочатку його ніхто не купував – радянські люди не розуміли, навіщо витрачати гроші, якщо є газети. Туалетний папір навіть довелося рекламувати в кінотеатрах і примусово поширювати серед робітників на підприємствах. Зате коли народ розібрався, навіщо ця дивина потрібна, туалетний папір швидко став одним із дефіцитних товарів... Та що казати: він ледве не перетворився на дефіцит і в наші дні, коли оголосили пандемію коронавірусу – тоді народ масово «змітав» його з поличок українських магазинів...
До речі, у 1991 році американські солдати використовували туалетний папір для маскування танків під час операції «Буря в пустелі» у Перській затоці. Справді, його сірий колір важко відрізнити від іракського піску...
Хто з наших читачів зумів відгадати відповідь – «туалетний папір», ви дізнаєтесь уже із фейсбук-сторінки Грицька Гарбуза (за цим QR-кодом ви можете зайти на неї з будь-якої частини світу), а також на сайті volyn.com.ua.
Нам же час знову вас інтригувати. Тож – поїхали!
«Гранатобуз із секретом» – 12 (2024)
Нині у мирній Європі – час вирішальних єврокубкових футбольних баталій. Саме «пілка ножна» (з польської) і надихнула на це запитання про відому всім книгу. У повній її назві присутні дві посади, які є у кожному спортивному клубі (одна – переважно виборна). А в скороченій – можна знайти і тих, хто поклоняється «червоному птаху», і навіть «червоних дияволів», і майже повне прізвище колоритного кривдника Валерія Лобановського, і одне з найфутбольніших міст світу (якщо поміняти місцями одну літеру на іншу й порядок їх розташування в слові), і початок назви найзапеклішої в світі клубної битви...
Що за книга захована у гранатобузі?
Слово-відповідь треба надіслати до 25 квітня (включно) тільки у вигляді повідомлення на телеграм-номер Грицька Гарбуза: 066 133 86 88, обов’язково вказати після слова-відповіді у дужках ще й своє ім’я, прізвище і регіон, який представляєте (наприклад: «Перемога» (Валерій Залужний, Житомирщина).
Приємних вам пошуків без повітряних тривог!
Читайте також: Улюблена журналістка олігархів Коломойського та Палиці попросила пробачення у своїх глядачів.
