«Боюсь померти без тебе»
Гуде сигнал тривоги. Проходжу повз кав’ярню. Під дверима стоїть дитина років 5–6 й гойдає візок із меншенькою. Тривога завиває новим колом. Старша починає гірко плакати, майже навзрид
Не встигаю спитати, що трапилось, як виходить мама з рогаликами в руках:
– Чого ти плачеш? Що трапилось?
– Сирена, а тебе немає!
– Чого ти плачеш? Що трапилось?
– Ну, ти ж знаєш, де я? Все гаразд, тримай рогалика!
Дівчинка бере, заспокоюється й додає:
– Я просто боюсь померти без тебе...
«БОЮСЬ ПОМЕРТИ БЕЗ ТЕБЕ», – говорить п’ятирічна дитина. Нехай вони всі будуть прокляті за те, що наші діти думають про це та плачуть. Усі прокляті росіяни.
Леся СУХОДОЛЬСЬКА.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ