Ігор Крупнов – перший український пацієнт, якому зробили остеоінтеграційне протезування, нині їздить за кермом, займається спортом і волонтерить.
Воїну, який втратив обидві ноги, протези вживили просто у кістки
Такої операції в Україні ще не робили. «Ризикували і я, і лікарі, але мене прооперували», – каже нині 57-літній Ігор Крупнов
З того часу минув рік. І захисник, якого вперше в історії української медицини запротезували з допомогою внутрішньокісткового імпланту, нині активно займається спортом, здійснює мрії та закликає скептично не ставитися до такого протезування.
Про це інформує «Перше медичне об’єднання Львова».
Дніпрянин Ігор Крупнов – захисник, який добровільно став на захист нашої країни та втратив на війні обидві нижні кінцівки. Це сталося пізньої осені 2022-го під час звільнення Херсонщини. Його авто підірвалося на двох протитанкових мінах...
І рівно рік тому ортопеди-травматологи Центру UNBROKEN вперше в Україні виконали йому остеоінтеграційне втручання: вживили протези просто у кістки.
Спочатку хірургічним шляхом пацієнту медики встановили металеві імпланти. А тоді, за шість тижнів після операції, протезисти припасували до них труби та стопи.
Погодитися на операцію, яку в Україні ніколи не виконували, пацієнтові було нелегко.
Погодитися на операцію, яку в Україні ніколи не виконували, пацієнтові було нелегко.
«Я тоді не знав, що буде. Ризикували і я, і лікарі, але мене прооперували. Я думаю, що то був правильний крок. Відтоді не шкодую жодного дня», – каже Ігор Крупнов, для якого остеоінтеграція стала 10-ю операцією після поранення.
Нині Ігор веде активний спосіб життя – їздить за кермом, займається спортом, волонтерить та здійснює мрії – нещодавно він повернувся зі США. Вулицями відомого на весь світ міста Лос-Анджелес він пройшовся, як своїми ногами.
Остеоінтеграція має низку протипоказань. Відтак рішення щодо протезування ухвалює винятково мультидисциплінарна команда, виходячи з показів та цілей пацієнта.
«Я кайфую, коли стоячи чищу зуби й вмиваюся чи роблю деякі інші «інтимні» процеси, – казав Ігор уже через кілька тижнів після унікальної операції. – Я ходжу все більш і більш впевнено – і це мене дуже тішить. Далі – соціалізація, робота, допомога фронту. Бо війна ще не закінчилася. Дуже засмучує, що багато в кого вона вже закінчилася. А треба грати в довгу і здобувати нашу Перемогу!».
Лія ЛІС.
