Григорій Янченко в обласному центрі Волині продемонстрував, що ніякої втоми від війни не може бути – маємо активно допомагати нашим захисникам.
Легендарний херсонець «Дядя Гриша» у Луцьку збирав донати на ЗСУ
Цей чоловік, який втратив ноги та пальці на руках 56 років тому в лавах Радянської армії, під час «Празької весни», зібрав майже 8 мільйонів гривень для допомоги війську
Почесний громадянин Херсона, волонтер Григорій Янченко (більш відомий як «Дядя Гриша») 5 місяців їздить містами України та збирає пожертви для ЗСУ. В кожному місті чоловік на кріслі колісному гостює орієнтовно тиждень. У перші дні травня він перебував із волонтерською місією у Луцьку.
76-річний Григорій Янченко розповів телеканалу «Суспільне Луцьк», що активно волонтерити почав із 2014-го. За цей час зібрав майже 8 мільйонів гривень пожертв для допомоги війську. З них 3,5 мільйони – за час повномасштабної війни.
До Луцька чоловік приїхав потягом із Запоріжжя, де теж впродовж тижня збирав допомогу. Він вважає, що таким чином збір проходить швидше.
«Якщо ти перебуваєш в одному місті, то збір падає з кожним місяцем. Тиждень часу в різних містах – це і людям не встигає набридати, і я так збираю максимальну кількість донатів за цей час», – розповідає Григорій Янченко
Я завжди порівнюю свій стан і стан бійців на передовій, яким, мабуть, – у десятки разів тяжче. Працювати потрібно до Перемоги!
Каже, що принципово не озвучує, яку суму допомоги зібрав у різних містах, щоб нікого не образити. Розуміє, що багато українців зараз віддають останнє для допомоги ЗСУ.
За зібрані гроші Григорій Янченко закриває запити військовослужбовців із різних бригад. Як правило, купує дрони, старлінки, генератори та медикаменти.
«Вони мені замовили, а я купую і телефоную військовим. Хлопці приїжджають, і ми разом відвозимо до того підрозділу, який за мною приїхав. Мені приємно, що тут, у Луцьку, мене впізнають», – каже дядя Гриша.
Багато перехожих тут залишають пожертви, вітаються, дякують та роблять із ним фото. Кажуть, що бачили «Дядю Гришу» по телевізору або читали про нього в інтернеті.
Григорій розповідає, що йому ампутували ноги через поранення, яке отримав під час служби у радянській армії ще 1968 року. Але про свою участь у подіях, які називають «Празькою весною», нині говорить не охоче.
Він пережив 34 операції. Каже, що їздити містами України впродовж 5 місяців йому не просто, але іншого способу допомагати українській армії поки що не бачить. «Я завжди порівнюю свій стан і стан бійців на передовій, яким, – мабуть, у десятки разів тяжче. Працювати потрібно до Перемоги!», – говорить волонтер.
На Театральному майдані Луцька до Григорія підійшов зі словами вдячності військовослужбовець 118-ї бригади Юрій Вовк. Він впізнав «Дядю Гришу» і подарував йому свій шеврон із позивним «Циган».
Після Луцька Григорій Янченко вирушив до Рівного, потім – у Хмельницький і Запоріжжя, де за зібрані гроші формуватиме допомогу на фронт.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
